Нормативноя-правовые акты делятся на : законы и подзаконных акты. Закон- это нормативный правовой акт, содержащий первичные юридические нормы. На первом месте стоят нормы конституции и приравненных к ней конституционных актов. Конституция — это единый правовой акт, обладающий особыми юридическими свойствами, посредством которого народ учреждает основные принципы устройства государства и общества, закрепляет охраняемые государством права, свободы и обязанности человека и гражданина.
Непосредственно к конституции примыкаютконституционные (органические) законы, также закрепляющие правовые основы государства и общества (например. Федеральный конституционный закон от 21 июля 1994 г. № 1-ФКЗ «О Конституционном Суде Российской Федерации»). Важное значение имеет классификация законов по отраслям права: законы о труде, уголовные, финансово-кредитные законы и т. д.
Различного рода кодексы, уставы, положения, основы представляют собой так называемые кодифицированные законы.
Кодекс (лат. codex — книга, пень) — это единый нормативный правовой акт, систематизирующий законодательство какой-либо отрасли права (гражданской, уголовной, земельной и т. п.). Кроме отраслевых, в системе законодательства существуют межотраслевые законы, в которых содержатся нормы нескольких отраслей права (например, природоохранительные законы включают нормы административного, гражданского и иных отраслей права).
В федеративном государстве, каким является Россия, различаются законы федеральные и законы субъектов РФ.
Подзаконные акты-Нормативные правовые акты, которые издаются во исполнение и на основе законов(постановления,распоряжения и т.д.). В нашей стране в развитие Конституции РФ и федеральных законов Президент РФ, Правительство РФ, федеральные министерства, комитеты также издают нормативные правовые акты.
Издаваемые Президентом РФ нормативные правовые акты — указы и распоряжения — принимаются но широкому кругу вопросов. Наибольшее значение имеют указы по важнейшим вопросам экономики, культуры, образования, обороно страны. В частности, благодаря Указу Президента РФ от 8 июля 1994 г. № 1487 «О гарантиях прав граждан Российской Федерации на получение образования» (утратил силу) сохранялось бесплатным полное среднее общее образование. Согласно же действующей Конституции РФ государство гарантирует бесплатное обучение лишь до 10 класса, т. е. основное общее образование. Данный Указ Президента РФ не противоречит Конституции РФ, поскольку устанавливает более широкие гарантии прав граждан по сравнению с теми, что закреплены в Конституции РФ. Важную роль в системе подзаконных федеральных актов играют нормативные правовые акты федеральных министерств.Такие акты, как правило, регулируют отношения внутри системы министерства и принимаются в соответствии и на основе Конституции РФ, федеральных законов, указов и распоряжений Президента РФ, а также нормативных правовых актов Правительства РФ. Однако отдельные министерства обладают правом издавать нормативные правовые акты, регулирующие отношения с гражданами, а также с органами, учреждениями, предприятиями, не входящими в систему министерства. Например, Министерство образования и науки РФ издает нормативные правовые акты по вопросам аттестации школьников, организации учебного процесса. Такие акты являются обязательными как для работников образовательных учреждений, так и для других граждан.
Чтобы исключить нарушения прав граждан, иных лиц, нормативные акты министерств и ведомств, имеющие общеобязательный характер, подлежат регистрации в Министерстве юстиции РФ.
В целях обеспечения развития единого правового пространства Российской Федерации Министерство юстиции РФ ведет Федеральный регистр нормативных правовых актов всех субъектов РФ, в который сегодня внесено уже более 200 тыс. правовых актов.
Юридичну діяльність можна розкрити через поняття форми або сфери соціальної діяльності. У першому і у другому випадку це буде виправдано тому, що всяка людська активність гається лише у випадку свого зовнішнього прояву та може існувати, як самостійне явище лише у визначеній системі зв'язків, тобто у певній сфері соціальних відносин. Ці різні аспекти вказують лише на відмінність методологічних підходів та допомагають всебічно розкрити предмет дослідження. Поряд з цим, юридична діяльність може мати свої власні форми здійснення та відбуватися у різних сферах життя суспільства. У даному випадку було б доцільним визначити, які види соціальної діяльності існують поряд з юридичною та якими рисами остання відрізняється від всіх інших. За різними підставами виділяють такі види, як - розумова, предметна, виробнича, політична, організаційна, державно-управлінська, виховна та безліч інших видів діяльності за формою прояву або здійснення (це залежить від методології дослідження).
Виділення такої значної кількості видів обумовлено багатогранністю соціального життя, складністю відносин та зв'язків, в які вступають люди для задоволення своїх потреб матеріального або духовного походження. Кожний вид діяльності характеризується конкретними причинними зв'язками, метою, формами, сферою здійснення, суб'єктами, засобами та інше.
2. Головні риси юридичної діяльності
Юридична діяльність, як окремий вид соціальної діяльності, також характеризується певними рисами:
1. Відбувається у сфері дії права з використанням правових засобів.
2. Здійснюється спеціально уповноваженими на то суб'єктами, які володіють юридичними знаннями.
3. Її метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин по відношенню до вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та задоволення на цій основі індивідуальних, групових та загальнолюдських потреб та інтересів.
4. Юридична діяльність має організуючий характер, націлена на організацію дій інших суб'єктів і значною мірою пов'язана з державною діяльністю.
5. Зміст юридичної діяльності у кожній конкретній ситуації складають окремі дії юристів, що націлені на досягнення бажаних правових результатів.
6. Юридична діяльність у багатьох ситуаціях виявляє елементи творчості, індивідуального підходу, винесення конкретного рішення на підставі загальної моделі поведінки.
7. Юридична діяльність своїм правовим впливом пронизує майже всі сфери суспільного життя, які підлягають правовому регулюванню.
Таким чином, під юридичною діяльністю слід розуміти один з різновидів соціальної діяльності, який здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.
Іноді вживається термін юридична практика, який по суті відображає поняття діяльності, але включає ще й досвід практичного засвоєння дійсності. Адже всяка діяльність здійснюється з урахуванням існуючого досвіду. Це закономірність соціального прогресу, тому немає потреби вишукувати суттєві відмінності між двома вище згаданими термінами.
законы и подзаконных акты.
Закон- это нормативный правовой акт, содержащий первичные юридические нормы.
На первом месте стоят нормы конституции и приравненных к ней конституционных актов.
Конституция — это единый правовой акт, обладающий особыми юридическими свойствами, посредством которого народ учреждает основные принципы устройства государства и общества, закрепляет охраняемые государством права, свободы и обязанности человека и гражданина.
Непосредственно к конституции примыкаютконституционные (органические) законы, также закрепляющие правовые основы государства и общества (например. Федеральный конституционный закон от 21 июля 1994 г. № 1-ФКЗ «О Конституционном Суде Российской Федерации»).
Важное значение имеет классификация законов по отраслям права: законы о труде, уголовные, финансово-кредитные законы и т. д.
Различного рода кодексы, уставы, положения, основы представляют собой так называемые кодифицированные законы.
Кодекс (лат. codex — книга, пень) — это единый нормативный правовой акт, систематизирующий законодательство какой-либо отрасли права (гражданской, уголовной, земельной и т. п.).
Кроме отраслевых, в системе законодательства существуют межотраслевые законы, в которых содержатся нормы нескольких отраслей права (например, природоохранительные законы включают нормы административного, гражданского и иных отраслей права).
В федеративном государстве, каким является Россия, различаются законы федеральные и законы субъектов РФ.
Подзаконные акты-Нормативные правовые акты, которые издаются во исполнение и на основе законов(постановления,распоряжения и т.д.).
В нашей стране в развитие Конституции РФ и федеральных законов Президент РФ, Правительство РФ, федеральные министерства, комитеты также издают нормативные правовые акты.
Издаваемые Президентом РФ нормативные правовые акты — указы и распоряжения — принимаются но широкому кругу вопросов. Наибольшее значение имеют указы по важнейшим вопросам экономики, культуры, образования, обороно страны. В частности, благодаря Указу Президента РФ от 8 июля 1994 г. № 1487 «О гарантиях прав граждан Российской Федерации на получение образования» (утратил силу) сохранялось бесплатным полное среднее общее образование. Согласно же действующей Конституции РФ государство гарантирует бесплатное обучение лишь до 10 класса, т. е. основное общее образование. Данный Указ Президента РФ не противоречит Конституции РФ, поскольку устанавливает более широкие гарантии прав граждан по сравнению с теми, что закреплены в Конституции РФ.
Важную роль в системе подзаконных федеральных актов играют нормативные правовые акты федеральных министерств.Такие акты, как правило, регулируют отношения внутри системы министерства и принимаются в соответствии и на основе Конституции РФ, федеральных законов, указов и распоряжений Президента РФ, а также нормативных правовых актов Правительства РФ. Однако отдельные министерства обладают правом издавать нормативные правовые акты, регулирующие отношения с гражданами, а также с органами, учреждениями, предприятиями, не входящими в систему министерства. Например, Министерство образования и науки РФ издает нормативные правовые акты по вопросам аттестации школьников, организации учебного процесса. Такие акты являются обязательными как для работников образовательных учреждений, так и для других граждан.
Чтобы исключить нарушения прав граждан, иных лиц, нормативные акты министерств и ведомств, имеющие общеобязательный характер, подлежат регистрации в Министерстве юстиции РФ.
В целях обеспечения развития единого правового пространства Российской Федерации Министерство юстиции РФ ведет Федеральный регистр нормативных правовых актов всех субъектов РФ, в который сегодня внесено уже более 200 тыс. правовых актов.
Відповідь:ПЛАН
1. Поняття юридичної діяльності
2. Головні риси юридичної діяльності
3. Юридична практика, її різновиди та особливості
Список використаної літератури
1. Поняття юридичної діяльності
Юридичну діяльність можна розкрити через поняття форми або сфери соціальної діяльності. У першому і у другому випадку це буде виправдано тому, що всяка людська активність гається лише у випадку свого зовнішнього прояву та може існувати, як самостійне явище лише у визначеній системі зв'язків, тобто у певній сфері соціальних відносин. Ці різні аспекти вказують лише на відмінність методологічних підходів та допомагають всебічно розкрити предмет дослідження. Поряд з цим, юридична діяльність може мати свої власні форми здійснення та відбуватися у різних сферах життя суспільства. У даному випадку було б доцільним визначити, які види соціальної діяльності існують поряд з юридичною та якими рисами остання відрізняється від всіх інших. За різними підставами виділяють такі види, як - розумова, предметна, виробнича, політична, організаційна, державно-управлінська, виховна та безліч інших видів діяльності за формою прояву або здійснення (це залежить від методології дослідження).
Виділення такої значної кількості видів обумовлено багатогранністю соціального життя, складністю відносин та зв'язків, в які вступають люди для задоволення своїх потреб матеріального або духовного походження. Кожний вид діяльності характеризується конкретними причинними зв'язками, метою, формами, сферою здійснення, суб'єктами, засобами та інше.
2. Головні риси юридичної діяльності
Юридична діяльність, як окремий вид соціальної діяльності, також характеризується певними рисами:
1. Відбувається у сфері дії права з використанням правових засобів.
2. Здійснюється спеціально уповноваженими на то суб'єктами, які володіють юридичними знаннями.
3. Її метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин по відношенню до вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та задоволення на цій основі індивідуальних, групових та загальнолюдських потреб та інтересів.
4. Юридична діяльність має організуючий характер, націлена на організацію дій інших суб'єктів і значною мірою пов'язана з державною діяльністю.
5. Зміст юридичної діяльності у кожній конкретній ситуації складають окремі дії юристів, що націлені на досягнення бажаних правових результатів.
6. Юридична діяльність у багатьох ситуаціях виявляє елементи творчості, індивідуального підходу, винесення конкретного рішення на підставі загальної моделі поведінки.
7. Юридична діяльність своїм правовим впливом пронизує майже всі сфери суспільного життя, які підлягають правовому регулюванню.
Таким чином, під юридичною діяльністю слід розуміти один з різновидів соціальної діяльності, який здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.
Іноді вживається термін юридична практика, який по суті відображає поняття діяльності, але включає ще й досвід практичного засвоєння дійсності. Адже всяка діяльність здійснюється з урахуванням існуючого досвіду. Це закономірність соціального прогресу, тому немає потреби вишукувати суттєві відмінності між двома вище згаданими термінами.
Пояснення: