1) є суспільно корисною (необхідною і бажаною) соціальною поведінкою - забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок; служить найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави й суспільства; задоволення інтересів суб'єктів права;
2) не суперечить нормам і принципам права, що містяться в нормативних договорах, правових звичаях, судових прецедентах та інших джерелах (формах) права; не порушує заборон - як тих, що містяться у законах і підзаконних актах, так тих, що склалися в суспільстві;
3) є свідомо вольовою, оскільки виражається в усвідомленій добровільній мотивації правомірних діянь для досягнення поставлених цілей;
4) зовні виражається у дії чи бездіяльності, здійснюється у формах реалізації права - дотриманні, виконанні, використанні (громадянами), правозастосуванні (посадовими особами);
5) складається з елементів - правомірних вчинків, тобто юридично значущих діянь (бездіяльностей), які, залежно від диспозиції правової норми, можна поділити на типи: зобов'язальні, заборонні, дозволяючі;
6) спричиняє юридичні наслідки, оскільки виявляється в юридичних фактах (правовстановлювальних, правозмінювальних, правоприпиняючих), що є передумовами правовідносин;
7) охороняється державою за до дозвільних, зобов'язальних та охоронних норм, стимулюється за до рекомендаційних та заохочувальних норм
Юридична відповідальність – це застосування до порушника або злочинця передбачених законом заходів державного примусу особистого, організаційного чи майнового характеру.
До основних ознак юридичної відповідальності належать такі:
Юридична відповідальність передбачає державний примус;
Державний примус, тобто чітко окреслений, певного обсягу кількісний показник, який встановлюється відповідно до міри порушення чи покарання;
Юридична відповідальність, що пов’язана з правопорушеннями настає після нього і настає на правопорушника;
Юридична відповідальність спричинює негативні наслідки для правпорушника;
Характер і обсяг юридичної відповідальності встановлюються в санкції юридичної норми;
Державно-примусові заходи застосовуються виключно компетентними державними органами в судово визначених законом порядку і формах. Застосування юридичної відповідальності неможливе без процесуальної форми.
Объяснение:
1) є суспільно корисною (необхідною і бажаною) соціальною поведінкою - забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок; служить найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави й суспільства; задоволення інтересів суб'єктів права;
2) не суперечить нормам і принципам права, що містяться в нормативних договорах, правових звичаях, судових прецедентах та інших джерелах (формах) права; не порушує заборон - як тих, що містяться у законах і підзаконних актах, так тих, що склалися в суспільстві;
3) є свідомо вольовою, оскільки виражається в усвідомленій добровільній мотивації правомірних діянь для досягнення поставлених цілей;
4) зовні виражається у дії чи бездіяльності, здійснюється у формах реалізації права - дотриманні, виконанні, використанні (громадянами), правозастосуванні (посадовими особами);
5) складається з елементів - правомірних вчинків, тобто юридично значущих діянь (бездіяльностей), які, залежно від диспозиції правової норми, можна поділити на типи: зобов'язальні, заборонні, дозволяючі;
6) спричиняє юридичні наслідки, оскільки виявляється в юридичних фактах (правовстановлювальних, правозмінювальних, правоприпиняючих), що є передумовами правовідносин;
7) охороняється державою за до дозвільних, зобов'язальних та охоронних норм, стимулюється за до рекомендаційних та заохочувальних норм
Юридична відповідальність – це застосування до порушника або злочинця передбачених законом заходів державного примусу особистого, організаційного чи майнового характеру.
До основних ознак юридичної відповідальності належать такі:
Юридична відповідальність передбачає державний примус;
Державний примус, тобто чітко окреслений, певного обсягу кількісний показник, який встановлюється відповідно до міри порушення чи покарання;
Юридична відповідальність, що пов’язана з правопорушеннями настає після нього і настає на правопорушника;
Юридична відповідальність спричинює негативні наслідки для правпорушника;
Характер і обсяг юридичної відповідальності встановлюються в санкції юридичної норми;
Державно-примусові заходи застосовуються виключно компетентними державними органами в судово визначених законом порядку і формах. Застосування юридичної відповідальності неможливе без процесуальної форми.