В данном случае имеет место переработка (статья 220 ГК РФ). ГК РФ не дает определения данному понятию, но часть 1 статьи 58 ТК ТС характеризует переработку как достаточную обработку материалов, не конкретизируя, что понимать под "достаточной обработкой". Ни ВС РФ, ни иные суды не дают разъяснений по данному вопросу, но данное понятие представляется применимым к имеющемуся случаю, ибо очевидно, что изготовленная фигурка является новой вещью, имеющая свойства отличные от тех, коими обладало ранее имевшееся бревно.
При переработке вещи право собственности на нее может приобрести как собственник материала, который был переработан (абзац 1 пункта 1 статьи 220 ГК РФ), так и лицо, осуществившее переработку не принадлежащего ему материала (абзац 2 пункта 1 статьи 220 ГК РФ).
Чтобы определить юридическую судьбу переработанной вещи, необходимо установить правомочия каждой из сторон относительно нее, для чего следует установить характер возникших между ними вследствие передачи бревна отношений.
В данном случае представляется очевидным, что между сторонами имел место договор безвозмездного пользования, ибо часть 1 статьи 689 ГК РФ гласит, что по договору безвозмездного пользования (договору ссуды) одна сторона (ссудодатель) обязуется передать или передает вещь в безвозмездное временное пользование другой стороне (ссудополучателю), а последняя обязуется вернуть ту же вещь в том состоянии, в каком она ее получила, с учетом нормального износа или в состоянии, обусловленном договором.
В соответствии с абзацем 1 пункта 1 статьи 220 ГК РФ если иное не предусмотрено договором, право собственности на новую движимую вещь, изготовленную лицом путем переработки не принадлежащих ему материалов, приобретается собственником материалов.
В соответствии с абзацем 2 пункта 1 статьи 220 ГК РФ если стоимость переработки существенно превышает стоимость материалов, право собственности на новую вещь приобретает лицо, которое, действуя добросовестно, осуществило переработку для себя.
В соответствии с абзацем 3 пункта 1 Постановления Пленума ВС РФ "О применении судами некоторых положений раздела I части первой Гражданского кодекса Российской Федерации" оценивая действия сторон как добросовестные или недобросовестные, следует исходить из поведения, ожидаемого от любого участника гражданского оборота, учитывающего права и законные интересы другой стороны, содействующего ей, в том числе в получении необходимой информации.
В данном случае действия Демьяненко нельзя оценить как добросовестные в силе того, что своими действиями он нарушил условие договора, касающееся обязанности вернуть полученную вещь в том состоянии, в каком она была получена, а потому право собственности на возникшую в результате переработки вещь возникнет у товарища Ежова Н. И..
В силу пункта 2 статьи 220 ГК РФ товарищ Ежов обязан возместить стоимость переработки Демьяненко.
В данном конкретном случае на данный вопрос может иметь место лишь один вариант ответа по вышеназванным причинам (прим: при условии того, что будет подтвержден факт того, что право собственности на бревно принадлежало товарищу Ежову, и того, что бревно было передано Демьяненко на названных условиях).
P.S. Если каким-то чудом право собственнику на фигурку приобрел бы Демьяненко, то в силу пункта 2 статьи 220 ГК РФ он был бы обязан возместить товарищу Ежову стоимость бревна, послужившего материалом для переработки.
Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило виділяють наступні:
- право на життя;
- право на охорону здоров'я і безоплатну кваліфіковану медичну до
- право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;
- право на ім'я та громадянство;
- право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;
- право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
- право на свободу совісті та релігійних переконань;
- право на отримання інформації, що відповідає її віку (в тому числі право на вільний пошук, отримання, використання, поширення та зберігання інформації в усній, письмовій чи іншій формі, за до творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв'язку (комп'ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини);
- право на звернення (зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення);
- право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності (зокрема, дитина вправі особисто звернутися до державних органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів);
- право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та право на піклування батьків;
- право на освіту;
- право на майно та житло (зокрема, дитина наймача або власника житла має право користуватися ним нарівні з останнім);
- право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю;
- право на об'єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється).
Разом з загальними правами людини, які належать неповнолітнім, законом передбачені і деякі особливі права дитини, специфіка яких обумовлена її потребою в особливому захисті, турботі і до
ГК РФ не дает определения данному понятию, но часть 1 статьи 58 ТК ТС характеризует переработку как достаточную обработку материалов, не конкретизируя, что понимать под "достаточной обработкой".
Ни ВС РФ, ни иные суды не дают разъяснений по данному вопросу, но данное понятие представляется применимым к имеющемуся случаю, ибо очевидно, что изготовленная фигурка является новой вещью, имеющая свойства отличные от тех, коими обладало ранее имевшееся бревно.
При переработке вещи право собственности на нее может приобрести как собственник материала, который был переработан (абзац 1 пункта 1 статьи 220 ГК РФ), так и лицо, осуществившее переработку не принадлежащего ему материала (абзац 2 пункта 1 статьи 220 ГК РФ).
Чтобы определить юридическую судьбу переработанной вещи, необходимо установить правомочия каждой из сторон относительно нее, для чего следует установить характер возникших между ними вследствие передачи бревна отношений.
В данном случае представляется очевидным, что между сторонами имел место договор безвозмездного пользования, ибо часть 1 статьи 689 ГК РФ гласит, что по договору безвозмездного пользования (договору ссуды) одна сторона (ссудодатель) обязуется передать или передает вещь в безвозмездное временное пользование другой стороне (ссудополучателю), а последняя обязуется вернуть ту же вещь в том состоянии, в каком она ее получила, с учетом нормального износа или в состоянии, обусловленном договором.
В соответствии с абзацем 1 пункта 1 статьи 220 ГК РФ если иное не предусмотрено договором, право собственности на новую движимую вещь, изготовленную лицом путем переработки не принадлежащих ему материалов, приобретается собственником материалов.
В соответствии с абзацем 2 пункта 1 статьи 220 ГК РФ если стоимость переработки существенно превышает стоимость материалов, право собственности на новую вещь приобретает лицо, которое, действуя добросовестно, осуществило переработку для себя.
В соответствии с абзацем 3 пункта 1 Постановления Пленума ВС РФ "О применении судами некоторых положений раздела I части первой Гражданского кодекса Российской Федерации" оценивая действия сторон как добросовестные или недобросовестные, следует исходить из поведения, ожидаемого от любого участника гражданского оборота, учитывающего права и законные интересы другой стороны, содействующего ей, в том числе в получении необходимой информации.
В данном случае действия Демьяненко нельзя оценить как добросовестные в силе того, что своими действиями он нарушил условие договора, касающееся обязанности вернуть полученную вещь в том состоянии, в каком она была получена, а потому право собственности на возникшую в результате переработки вещь возникнет у товарища Ежова Н. И..
В силу пункта 2 статьи 220 ГК РФ товарищ Ежов обязан возместить стоимость переработки Демьяненко.
В данном конкретном случае на данный вопрос может иметь место лишь один вариант ответа по вышеназванным причинам (прим: при условии того, что будет подтвержден факт того, что право собственности на бревно принадлежало товарищу Ежову, и того, что бревно было передано Демьяненко на названных условиях).
P.S. Если каким-то чудом право собственнику на фигурку приобрел бы Демьяненко, то в силу пункта 2 статьи 220 ГК РФ он был бы обязан возместить товарищу Ежову стоимость бревна, послужившего материалом для переработки.
Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило виділяють наступні:
- право на життя;
- право на охорону здоров'я і безоплатну кваліфіковану медичну до
- право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;
- право на ім'я та громадянство;
- право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;
- право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
- право на свободу совісті та релігійних переконань;
- право на отримання інформації, що відповідає її віку (в тому числі право на вільний пошук, отримання, використання, поширення та зберігання інформації в усній, письмовій чи іншій формі, за до творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв'язку (комп'ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини);
- право на звернення (зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення);
- право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності (зокрема, дитина вправі особисто звернутися до державних органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів);
- право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та право на піклування батьків;
- право на освіту;
- право на майно та житло (зокрема, дитина наймача або власника житла має право користуватися ним нарівні з останнім);
- право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю;
- право на об'єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється).
Разом з загальними правами людини, які належать неповнолітнім, законом передбачені і деякі особливі права дитини, специфіка яких обумовлена її потребою в особливому захисті, турботі і до