Після смерті батьків унаслідок автокатастрофи їхній 5-річний син і 7-річна донька були направлені до дитячого будинку. через два роки з проханням усиновити дітей звернулися громадяни україни, подружжя п. (чоловікові — 28 років, жінці — 27 років), і громадянка польщі о. (22 роки). у 9-річного с., ще коли йому було три роки, померла мати, а батько за скоєння не умисного злочину (керуючи автомобілем, він, унаслідок порушення правил дорожнього руху, збив пішохода) був засуджений на три роки позбавлення волі, є старший брат, якому 17 років, і бабуся, якій 73 роки. голова сільради наполягає на відправленні хлопця до дитячого будинку, однак бабуся заперечує. батько г. помер, коли йому було 8 років, а за чотири роки його матір позбавили батьківських прав — хлопець залишився без батьківської опіки. постало питання про його подальшу долю. заяву про всиновлення подав 20-річний брат батька, однак бабуся категорично проти, уважаючи, що він надто молодий і не здатний виховати дитину. подружжя жителів м. полтави — 32-річний н. та 29-річна л., у яких є двоє 10-річних синів-близнюків, — вирішило 8-річній дитині-сироті, з якою вони познайомилися на одному з благодійних вечорів. однак вони не можуть визначитися, який б улаштування дитини найприйнятніший для них. висловте свою думку. що ви їм порадите? 14-річна дівчина вирішила піти працювати у фірму «світанок». однак директор фірми заявила, що для оформлення на роботу їй необхідно подати свідоцтво про народження, довідку про стан здоров'я, довідку про реєстрацію за місцем проживання, а також характеристику зі школи. дівчина не впевнена в тому, що ці вимоги законні. 16-річний хлопець був прийнятий на роботу токарем на період шкільних канікул. йому було встановлено восьмигодинний робочий день — п’ять днів на тиждень, вихідні дні — понеділок і вівторок. у вихідний день його терміново викликали на роботу, запропонувавши протягом тижня вийти на нічну зміну. відповідь дайте на ці ситуації.
Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Пояснення:
Принудительный труд — выполнение работы под угрозой применения какого-либо наказания. Согласно международному праву, принудительный труд не включает в себя: работу, выполнение которой обусловлено законодательством о воинской обязанности и военной службе или заменяющей её альтернативной гражданской службы
Условия труда – это совокупность факторов производственной (рабочей) среды и трудового процесса, оказывающих влияние на работо и здоровье человека, а безопасные условия труда – условия труда, при которых воздействие на работающих вредных и опасных производственных факторов исключено
Дискриминация в сфере труда - долговременное неравенство статусов индивидов на основании пола, этничности, возраста, конфессиональных и политических предпочтений и иных культурных отличий, которое проявляется, в частности, в неодинаковом вознаграждении одинаково продуктивных групп
Безработица — наличие в стране людей, составляющих часть экономически активного населения, которые и желают трудиться, но не могут найти работу.
Трудовой отпуск – это освобождение на определенный период от исполнения трудовых обязанностей с сохранением заработной платы.