Декларация, состоящая из 5 принципов, сформулировала цели международно-правовой защиты детей: ребенку должна предоставляться возможность нормального развития как материального, так и духовного (пр. 1); голодный ребенок должен быть накормлен, больному ребенку должен быть предоставлен уход, порочные дети должны быть исправлены, сиротам и беспризорным детям должно быть дано укрытие и все необходимое для их существования (пр.2) ребенок должен быть первым, кто получит при бедствии (пр.3); ребенку должна быть предоставлена возможность зарабатывать средства на существование, и он должен быть огражден от всех форм эксплуатации (пр.4); ребенок должен воспитываться с сознанием того, что его лучшие качества будут использованы на благо следующего поколения (пр.5) [2]. В декларации впервые подчеркивалось, что забота о детях и их защита не являются больше исключительной обязанностью семьи, общества или даже отдельной страны. Все человечество должно заботиться о благополучии детей.
Юридичний механізм захисту прав людини – це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод . Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як: - захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань; - об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод; - проводити збори, мітинги, походи і демонстрації; - направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади; - захищати в суді свої права і свободи; - звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; - звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів. Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина. Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України. Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання (пп. 1-3, 6-8 ч. 1 ст. 92 Конституції).
