Важливим інститутом референдного права є інститут предмета всеукраїнського та місцевих референдумів. Цей інститут являє собою сукупність норм конституційного та інших галузей права, що визначають суспільно значущі проблеми, які можуть бути вирішені шляхом голосування на референдумі, а також сутність і зміст питань, що виносяться на всеукраїнський та місцеві референдуми. Тобто інститут предмета референдумів визначає сутність і зміст проблем, що вирішуються шляхом референдуму.Предмет референдумів - це суспільні відносини, пов'язані з реалізацією права громадян на участь у референдумах, тобто права шляхом безпосереднього голосування вирішувати найважливіші суспільно значущі питання загальнодержавного та місцевого значення. Предмет референдумів тісно пов'язаний із об'єктом референдних правовідносин, але не тотожний йому. Категорія "предмет референдумів" вужча за своїм змістом від об'єкта референдних правовідносин. У матеріальному значенні предмет референдумів знаходить своє вираження в питаннях, що виносяться на голосування.Предмет волевиявлення громадян України на референдумах визначається змістом конкретних питань. Як правило, предметом всеукраїнського та місцевих референдумів є найважливіші питання загальнодержавного та місцевого значення, за виключенням питань, що не можуть визначатися шляхом всенародного голосування. Законодавство визначає питання, які не можуть виноситися на всеукраїнський та місцеві референдуми (ст. 73 Конституції України, ст.ст. 6,6-1 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми").Отже предмет всеукраїнського та місцевих референдумів має і більш вузьке значення й може розглядатися як питання, що виносяться на референдум (питання референдуму). Питання про предмет референдуму визначені нормативними положеннями Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", що розмежовує предмет всеукраїнського референдуму (ст. 3), предмет місцевого референдуму (ст. 4), предмет республіканського (місцевого) референдуму АР Крим (ст. 3-1) із питаннями, що виносяться на відповідні референдуми (ст.ст. 5-6).
Имущественные отношения — общественные отношения, возникающие по поводу различного рода материальных благ (вещей, работ, услуг и иного имущества), имеющих стоимостный характер. Материальное благо как объект имущественных отношений должно иметь меру стоимости, отражающую общественную потребность в нем и учитывающую затраченный на его реализацию труд. Имущественные отношения, регулируемые гражданским правом, имеют диспозитивный характер и подразумевают обмен, в принципе, равными по стоимости (в юридическом смысле) материальными благами.
