Позицію райдержадміністрації я важаю правомірною так як , обов’язковому ліцензуванню в Україні підлягають майже 40 видів господарської діяльності. В тому числі і виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами. Ліцензування зовнішньоекономічної господарської діяльності здійснюється відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Правове регулювання ліцензійної діяльності передбачається ГК України [ст. 14] та спеціальними, по відношенню до нього, нормативними актами: Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України № 1698 від 14 листопада 2000 року. «Про затвердження переліку органів ліцензування» та № 756 від 4 липня 2001 року «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності». Дія цих нормативних актів поширюється на всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форм їх власності. Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є: забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб’єктів господарювання; захист прав, законних інтересів, життя та здоров’я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України; встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Суб’єкт господарювання, який має намір здійснювати вид господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню, звертається особисто або через уповноважений орган чи особу до відповідного органу ліцензування з заявою про видачу ліцензії. У заяві повинні міститися такі дані:
1) відомості про суб’єкта господарювання — заявника: — для юридичної особи: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код; — для фізичної особи платника податків та інших обов’язкових платежів: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи;
2) 2) вид господарської діяльності на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.
У віці 15 років особа може бути влаштована на роботу.
Для такого працівника не можна встановлювати стажування, а також має бути встановлений неповний робочий день. Робочий час не має первищувати 24 години на тиждень аробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на:
важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
підземних роботах;
роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми;
нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні.
Відповідно до статті 191 КЗпП усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов'язковому медичному оглядові. При встановленні факту, що робота негативно впливає на здоров'я неповнолітнього, він негайно звільняється з цієї роботи і переводиться на більш легку роботу.
Дія є правомірною згідно законодавства
Объяснение:
Позицію райдержадміністрації я важаю правомірною так як , обов’язковому ліцензуванню в Україні підлягають майже 40 видів господарської діяльності. В тому числі і виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами. Ліцензування зовнішньоекономічної господарської діяльності здійснюється відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Правове регулювання ліцензійної діяльності передбачається ГК України [ст. 14] та спеціальними, по відношенню до нього, нормативними актами: Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України № 1698 від 14 листопада 2000 року. «Про затвердження переліку органів ліцензування» та № 756 від 4 липня 2001 року «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності». Дія цих нормативних актів поширюється на всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форм їх власності. Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є: забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб’єктів господарювання; захист прав, законних інтересів, життя та здоров’я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України; встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Суб’єкт господарювання, який має намір здійснювати вид господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню, звертається особисто або через уповноважений орган чи особу до відповідного органу ліцензування з заявою про видачу ліцензії. У заяві повинні міститися такі дані:
1) відомості про суб’єкта господарювання — заявника: — для юридичної особи: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код; — для фізичної особи платника податків та інших обов’язкових платежів: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи;
2) 2) вид господарської діяльності на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.
У віці 15 років особа може бути влаштована на роботу.
Для такого працівника не можна встановлювати стажування, а також має бути встановлений неповний робочий день. Робочий час не має первищувати 24 години на тиждень аробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на:
важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
підземних роботах;
роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми;
нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні.
Відповідно до статті 191 КЗпП усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов'язковому медичному оглядові. При встановленні факту, що робота негативно впливає на здоров'я неповнолітнього, він негайно звільняється з цієї роботи і переводиться на більш легку роботу.
Объяснение: