Политическое сознание, характеризующее психологические и идеологические стороны политической власти и политической системы выражается в:

Выберите один ответ:
институциональном компоненте политической сиcтемы
нормативном компоненте политической системы
идеологическом компоненте политической системы
функциональный компонент

Декларантами товаров, помещаемых под таможенные процедуры, могут выступать:

1) лицо государства-члена:

являющееся стороной сделки с иностранным лицом, на основании которой товары перемещаются через таможенную границу Союза;

от имени и (или) по поручению которого заключена сделка, указанная в абзаце втором настоящего подпункта;

имеющее право владения, пользования и (или) распоряжения товарами, - если товары перемещаются через таможенную границу Союза не в рамках сделки, одной из сторон которой является иностранное лицо;

являющееся стороной сделки, заключенной с иностранным лицом или с лицом государства-члена в отношении иностранных товаров, находящихся на таможенной территории Союза;

являющееся экспедитором, - при заявлении таможенной процедуры таможенного транзита;

2) иностранное лицо:

являющееся организацией, имеющей представительство или филиал, созданные и (или) зарегистрированные на территории государства-члена в установленном порядке, - при заявлении таможенных процедур только в отношении товаров, перемещаемых для собственных нужд такого представительства или филиала;

являющееся собственником товаров, если товары перемещаются через таможенную границу Союза не в рамках сделки между иностранным лицом и лицом государства-члена;

имеющее право владения и пользования товарами, если товары перемещаются через таможенную границу Союза не в рамках сделки между иностранным лицом и лицом государства-члена, - при заявлении таможенной процедуры таможенного склада, таможенной процедуры временного ввоза (допуска), таможенной процедуры реэкспорта, специальной таможенной процедуры;

3) дипломатические представительства, консульские учреждения, представительства государств при международных организациях, международные организации или их представительства, иные организации или их представительства, расположенные на таможенной территории Союза;

4) перевозчик, в том числе таможенный перевозчик, - при заявлении таможенной процедуры таможенного транзита;

5) иностранное лицо, получившее в соответствии с международным договором государства-члена с третьей стороной документ, предусмотренный таким международным договором, предоставляющий такому лицу право на вывоз с таможенной территории Союза товаров, находящихся на таможенной территории Союза, - при заявлении таможенной процедуры таможенного склада, таможенной процедуры реэкспорта, таможенной процедуры экспорта.

2. Законодательством государств-членов может быть установлено, что декларантом товаров может выступать лицо государства-члена, являющееся стороной сделки, заключенной между лицами одного государства-члена, на основании которой товары вывозятся с таможенной территории Союза.

3. Законодательством государств-членов могут быть установлены иные случаи и условия, чем предусмотренные абзацем вторым подпункта 2 пункта 1 настоящей статьи, при которых иностранное лицо, имеющее филиал, зарегистрированный на территории государства-члена в установленном налоговым законодательством этого государства-члена порядке, может выступать декларантом товаров.

4. Комиссия вправе определять случаи, когда иностранное лицо, указанное в абзаце третьем подпункта 2 пункта 1 настоящей статьи, не может выступать декларантом товаров.

5. Дополнительные условия, при соблюдении которых лица, указанные в пункте 1 настоящей статьи, могут выступать декларантами товаров, помещаемых под отдельные таможенные процедуры, а также иные лица и условия, при соблюдении которых такие лица могут выступать декларантами указанных товаров, определяются настоящим Кодексом. Дополнительные условия, при соблюдении которых лица, указанные в пункте 1 настоящей статьи, могут выступать декларантами товаров, помещаемых под специальную таможенную процедуру, а также иные лица и условия, при соблюдении которых такие лица могут выступать декларантами указанных товаров, определяются Комиссией и законодательством государств-членов в случаях, предусмотренных Комиссией.

6. Декларантами товаров, подлежащих в соответствии с настоящим Кодексом таможенному декларированию и (или) выпуску без помещения под таможенные процедуры, могут выступать лица, предусмотренные пунктами 6 - 8 статьи 260, пунктом 2 статьи 278 и пунктом 8 статьи 281 настоящего Кодекса.

Объяснение:

Відповідь:ПЛАН

1. Поняття юридичної діяльності

2. Головні риси юридичної діяльності

3. Юридична практика, її різновиди та особливості

Список використаної літератури

1. Поняття юридичної діяльності

Юридичну діяльність можна розкрити через поняття форми або сфери соціальної діяльності. У першому і у другому випадку це буде виправдано тому, що всяка людська активність гається лише у випадку свого зовнішнього прояву та може існувати, як самостійне явище лише у визначеній системі зв'язків, тобто у певній сфері соціальних відносин. Ці різні аспекти вказують лише на відмінність методологічних підходів та допомагають всебічно розкрити предмет дослідження. Поряд з цим, юридична діяльність може мати свої власні форми здійснення та відбуватися у різних сферах життя суспільства. У даному випадку було б доцільним визначити, які види соціальної діяльності існують поряд з юридичною та якими рисами остання відрізняється від всіх інших. За різними підставами виділяють такі види, як - розумова, предметна, виробнича, політична, організаційна, державно-управлінська, виховна та безліч інших видів діяльності за формою прояву або здійснення (це залежить від методології дослідження).

Виділення такої значної кількості видів обумовлено багатогранністю соціального життя, складністю відносин та зв'язків, в які вступають люди для задоволення своїх потреб матеріального або духовного походження. Кожний вид діяльності характеризується конкретними причинними зв'язками, метою, формами, сферою здійснення, суб'єктами, засобами та інше.

2. Головні риси юридичної діяльності

Юридична діяльність, як окремий вид соціальної діяльності, також характеризується певними рисами:

1. Відбувається у сфері дії права з використанням правових засобів.

2. Здійснюється спеціально уповноваженими на то суб'єктами, які володіють юридичними знаннями.

3. Її метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин по відношенню до вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та задоволення на цій основі індивідуальних, групових та загальнолюдських потреб та інтересів.

4. Юридична діяльність має організуючий характер, націлена на організацію дій інших суб'єктів і значною мірою пов'язана з державною діяльністю.

5. Зміст юридичної діяльності у кожній конкретній ситуації складають окремі дії юристів, що націлені на досягнення бажаних правових результатів.

6. Юридична діяльність у багатьох ситуаціях виявляє елементи творчості, індивідуального підходу, винесення конкретного рішення на підставі загальної моделі поведінки.

7. Юридична діяльність своїм правовим впливом пронизує майже всі сфери суспільного життя, які підлягають правовому регулюванню.

Таким чином, під юридичною діяльністю слід розуміти один з різновидів соціальної діяльності, який здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.

Іноді вживається термін юридична практика, який по суті відображає поняття діяльності, але включає ще й досвід практичного засвоєння дійсності. Адже всяка діяльність здійснюється з урахуванням існуючого досвіду. Це закономірність соціального прогресу, тому немає потреби вишукувати суттєві відмінності між двома вище згаданими термінами.

Пояснення: