Порівняйте спадкування за законом і за заповітом, а також вирішіть правову ситуацію.
Незадовго до смерті Володимир склав заповіт, у якому все своє майно
вартістю 240 тис. грн.. заповів релігійній громаді. Після смерті Володимира в нього
залишилася вдова 69 років, яка працювала бухгалтером у ветеринарній клініці, 49-
річна дочка, яка перебувала на пенсії за вислугою років, та 16-річний онук Григорій,
син покійного Валерія, який (Валерій) був сином спадкодавця.
Визначте, майно якої вартості успадкує релігійна громада. Свою відповідь
обґрунтуйте.
Відповідь:
Згідно вимог ст. 1222 Цивільного кодексу України ( далі ЦКУ) : "1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. 2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин ..." Тобто, спадкоємцями за законом можуть бути лише фізичні особи, які до того ж є родичами спадкодавця, а спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які як фізичні, так і юридичні особи. Наявність родинних стосунків спадкодавця з такими фізичними особами не обов"язкова.
Згідно вимог ст. 1235 ЦКУ заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Тобто, заповідач вправі був залишити своє майно у спадщину релігійній громаді. Якщо беремо за умову, що це майно не є спільним сумісним майном подружжя, а є особистим майном лише спадкодавця, то далі спадкове майно може бути поділене таким чином. Згідно вимог ст. 1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). В даному випадку до таких спадкоємців, яким належить обов"язкова частка у спадщині, належать: його вдова, якій 69 років і той факт, що вона все ще працює не є підставою вважати її працездатною, на відміну від 49-річної дочки, яка перебуває на пенсії, але є ще працездатною за віком (їй обов"язкова частка у спадщині не належить). Онук, хоч і малолітній, також не має права на отримання обов"язкової частки у спадщині, тому що онуки не мають права на отримання обов"язкової частки, виходячи із змісті ст. 1241 ЦКУ (онуки не входять в перелік осіб, які мають право на отримання обов"язкової частки).
Тепер визначаємось із розміром обов"язкової частки вдови спадкодавця. Якби Володимир не залишив заповіт, то все його майно, в порядку вимог ст. 1261, з урахуванням змісту ст. 1266 ЦКУ спадкували би його спадкоємці за законом першої черги, до яких в даному випадку відносяться: дружина, дочка і син - всі в рівних частках. Рівність часток спадкоємців у спадщині передбачена вимогами ст. 1267 ЦКУ. Але оскільки син Володимира Валерій - помер до відкриття спадщини, то його 1/3 частку, в порядку вимог ст. 1266 ЦКУ, спадкуватиме онук Григорій. Тобто, кожен би спадкував по 1/3 частці. Але так як Володимир залишив заповіт, то його дружині належить обов"язкова частка - половина від того, що вона успадкувала б за законом - а 1/2 від 1/3 становить 1/6 в спадковому майні. Решту - 5/6 часток - спадкуватиме релігійна громада по заповіту.
Відповідь: релігійна громада за заповітом успадкує 5/6 майна, що в грошовому виразі становить 200 тис. грн (240 тис ділимо на 5 і множимо на 5)
Вдова Володимира отримає у спадщині обов"язкову частку розміром 1/6, що становить у грошову виразі 40 тис грн)
Пояснення: