ПРАВО.10 КЛАСС. Почему иногда принимаются очень "непопулярные" в широких народных массах законы (например, закон о замене льгот денежными выплатами)? , сделайте полный аргументированный ответ
Борис Кустодиев родился 7 марта 1878 года в Астрахани. Отца, преподавателя духовной семинарии, не стало, когда мальчику было чуть больше года. Мать осталась вдовой в 25 лет и содержала четверых детей. Борис сначала учился в церковно-приходской школе, потом в гимназии. Когда ему было девять лет, в город привезли выставку художников-передвижников. Мальчика настолько впечатлила живопись, что он твердо решил научиться рисовать так же искусно. Мать нашла деньги, чтобы Борис смог брать уроки у известного в Астрахани художника Павла Власова.
Окончив семинарию, в 1896 году Кустодиев отправился учиться в Москву, но в художественную школу его не приняли: Борису уже исполнилось 18 и он был слишком взрослым. Тогда Кустодиев поехал в Петербург, где подал документы в Высшее художественное училище при Академии художеств. В училище много работал, писал с натуры, особенно увлекался портретами.
Летом 1900 года Кустодиев отправился в Костромскую губернию на этюды. Во время поездки художник познакомился с Юлией с которой обвенчался спустя три года. А в ноябре 1903 года Кустодиев окончил Академию художеств с золотой медалью и отправился вместе с женой и трехмесячной дочерью в пенсионерскую поездку: сначала во Францию, потом в Испанию.
Он захотел уйти от репинского реализма, больше не подражать учителю, писать не с натуры, а исходя из собственных представлений о русской красоте.
В 1904 году Кустодиев стал учредителем Нового общества художников. В 1905-м — начал увлекаться графикой, работал карикатуристом в журналах «Жупел», «Адская почта», «Искры».
В 1909 году Кустодиев получил звание Академика живописи.
В феврале 1927 года Кустодиев обратился в Народный комитет с дать ему разрешение на выезд в Германию на лечение. В марте разрешение было получено, как и государственная субсидия на поездку. Но уехать Кустодиев не успел: загранпаспорт был готов через 10 дней после его смерти. Художник умер 26 мая 1927 года в Ленинграде и был похоронен на кладбище Александро-Невской лавры.
1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду (...).
2. Усиновлення дитини провадиться в 'її найвищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя. (...)
Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше як на п’ятнадцять років.
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою ніж вісімнадцять.
3. Усиновлювачами можуть бути подружжя (...).
7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується. (...)
Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування
1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами й дітьми, позбавленими батьківського піклування.
2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини
1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, Ті здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. (...)
Стаття 249. Права й обов’язки опікуна, піклувальника щодо дитини
1. Опікун, піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про Ті здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. (...)
Стаття 252. Патронат над дитиною
1. Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. (...)
6. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.
У разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін, орган опіки та піклування може його продовжити.
Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців.
Стаття 253. Договір про патронат
1. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. (...)
Борис Кустодиев родился 7 марта 1878 года в Астрахани. Отца, преподавателя духовной семинарии, не стало, когда мальчику было чуть больше года. Мать осталась вдовой в 25 лет и содержала четверых детей. Борис сначала учился в церковно-приходской школе, потом в гимназии. Когда ему было девять лет, в город привезли выставку художников-передвижников. Мальчика настолько впечатлила живопись, что он твердо решил научиться рисовать так же искусно. Мать нашла деньги, чтобы Борис смог брать уроки у известного в Астрахани художника Павла Власова.
Окончив семинарию, в 1896 году Кустодиев отправился учиться в Москву, но в художественную школу его не приняли: Борису уже исполнилось 18 и он был слишком взрослым. Тогда Кустодиев поехал в Петербург, где подал документы в Высшее художественное училище при Академии художеств. В училище много работал, писал с натуры, особенно увлекался портретами.
Летом 1900 года Кустодиев отправился в Костромскую губернию на этюды. Во время поездки художник познакомился с Юлией с которой обвенчался спустя три года. А в ноябре 1903 года Кустодиев окончил Академию художеств с золотой медалью и отправился вместе с женой и трехмесячной дочерью в пенсионерскую поездку: сначала во Францию, потом в Испанию.
Он захотел уйти от репинского реализма, больше не подражать учителю, писать не с натуры, а исходя из собственных представлений о русской красоте.
В 1904 году Кустодиев стал учредителем Нового общества художников. В 1905-м — начал увлекаться графикой, работал карикатуристом в журналах «Жупел», «Адская почта», «Искры».
В 1909 году Кустодиев получил звание Академика живописи.
В феврале 1927 года Кустодиев обратился в Народный комитет с дать ему разрешение на выезд в Германию на лечение. В марте разрешение было получено, как и государственная субсидия на поездку. Но уехать Кустодиев не успел: загранпаспорт был готов через 10 дней после его смерти. Художник умер 26 мая 1927 года в Ленинграде и был похоронен на кладбище Александро-Невской лавры.
Объяснение:
Із Сімейного кодексу України
Стаття 207. Поняття усиновлення
1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду (...).
2. Усиновлення дитини провадиться в 'її найвищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя. (...)
Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше як на п’ятнадцять років.
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою ніж вісімнадцять.
3. Усиновлювачами можуть бути подружжя (...).
7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується. (...)
Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування
1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами й дітьми, позбавленими батьківського піклування.
2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини
1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, Ті здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. (...)
Стаття 249. Права й обов’язки опікуна, піклувальника щодо дитини
1. Опікун, піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про Ті здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. (...)
Стаття 252. Патронат над дитиною
1. Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. (...)
6. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.
У разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін, орган опіки та піклування може його продовжити.
Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців.
Стаття 253. Договір про патронат
1. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. (...)