Навіщо нам потрібний закон? Чому люди та суспільство вирішили жити саме так, і якщо цей закон існує, то чому ж його порушують? на мою думку людина та держава не може існувати без закону та порядку. Сама держава має базуватися на законові. Чому людство вирішило створити закони? На сам перед, можливо, усім би було краще жити без законів та порядку, згідні? Але на світі був би хаос, безвладдя. Закон дозволяє регулювати відносини людей між людьми, соціумом та все ж таки державою вцілому. Ні один закон не може бути без обов"язків, де є закон, там і мають бути обов"язки. Правовідносини, права, обов"язки вже зароджувалися із давних часів та народів. Ще Київська Русь мала свої закони, примітивні, але вже демократичні для того часу. Якби не було закону, хто б зна, що було б із людством? Люди зрозуміли, люди розвиваються, більше мислять та діють, та забезпечують усе це законом та правом. Якби не було закону, не було б і прав, прописаних у ньому. Тому люди не мали б прав ніяких. Закон потрібен, і він повинен застосовуватися для усіх, адже усі рівні перед законом. Немає закону, немає порядку, немає порядку - немає держави, немає держави - немає суспільства, яке навчилося цінувати чуже життя, та вцілому ж і своє, та свої та чужі права.
Наменитое сражение в 1380 г. войска московского князя Дмитрия и его союзников с одной стороны против полчищ татаро-монгольского хана Мамая и его союзников – с другой получило название Куликовской битвы.Краткая предыстория Куликовской битвы такова: отношения князя Дмитрия Ивановича и Мамая начали обостряться еще в 1371 году, когда последний дал ярлык на великое владимирское княжение Михаилу Александровичу Тверскому, а московский князь тому воспротивился и не пустил ордынского ставленника во Владимир. А спустя несколько лет, 11 августа 1378 года войска Дмитрия Ивановича нанесли сокрушительное поражение монголо-татарскому войску под предводительством мурзы Бегича в битве на реке Воже. Потом князь отказался от повышения уплачиваемой Золотой Орде дани и Мамай собрал новое большое войско и двинул его в сторону Москвы. Перед выступлением в поход Дмитрий Иванович побывал у святого преподобного Сергия Радонежского, который благословил князя и все русское войско на битву с иноземцами. Мамай же надеялся соединиться со своими союзниками: Олегом Рязанским и литовским князем Ягайло, но не успел: московский правитель, вопреки ожиданиям, 26 августа переправился через Оку, а позднее перешел на южный берег Дона. Численность русских войск перед Куликовской битвой оценивается от 40 до 70 тысяч человек, монголо-татарских – 100-150 тысяч человек. Большую москвичам оказали Псков, Переяславль-Залесский, Новгород, Брянск, Смоленск и другие русские города, правители которых прислали князю Дмитрию войска. Битва состоялась на южном берегу Дона, на Куликовом поле 8 сентября 1380 года. После нескольких стычек передовых отрядов перед войсками выехали от татарского войска – Челубей, а от русского – инок Пересвет, и состоялся поединок, в котором они оба погибли. После это началось основное сражение. Русские полки шли в бой под красным знаменем с золотым изображением Иисуса Христа.Кратко говоря, Куликовская битва закончилась победой русских войск во многом благодаря военной хитрости: в расположенной рядом с полем боя дубраве спрятался засадный полк под командованием князя Владимира Андреевича Серпуховского и Дмитрия Михайловича Боброка-Волынского. Мамай основные усилия сосредоточил на левом фланге, русские несли потери, отступали и, казалось, что победа близка. Но в это самое время в Куликовскую битву вступил засадный полк и ударил в тыл ничего не подозревающим монголо-татарам. Этот маневр оказался решающим: войска хана Золотой Орды были разгромлены и обратились в бегство. Потери русских сил в Куликовской битве составили порядка 20 тысяч человек, войска Мамая погибли почти полностью. Сам князь Дмитрий, впоследствии прозванный Донским, поменялся конем и доспехами с московским боярином Михаилом Андреевичем Бренком и принимал в сражении активное участие. Боярин в битве погиб, а сбитого с коня князя нашли под срубленной березой без сознания.Это сражение имело большое значение для дальнейшего хода русской истории. Кратко говоря, Куликовская битва, хотя и не освободила Русь от монголо-татарского ига, но создала предпосылки для того, чтобы это произошло в будущем. Кроме того, победа над Мамаем значительно усилила Московское княжество.
на мою думку людина та держава не може існувати без закону та порядку. Сама держава має базуватися на законові.
Чому людство вирішило створити закони? На сам перед, можливо, усім би було краще жити без законів та порядку, згідні? Але на світі був би хаос, безвладдя. Закон дозволяє регулювати відносини людей між людьми, соціумом та все ж таки державою вцілому. Ні один закон не може бути без обов"язків, де є закон, там і мають бути обов"язки. Правовідносини, права, обов"язки вже зароджувалися із давних часів та народів. Ще Київська Русь мала свої закони, примітивні, але вже демократичні для того часу. Якби не було закону, хто б зна, що було б із людством? Люди зрозуміли, люди розвиваються, більше мислять та діють, та забезпечують усе це законом та правом. Якби не було закону, не було б і прав, прописаних у ньому. Тому люди не мали б прав ніяких.
Закон потрібен, і він повинен застосовуватися для усіх, адже усі рівні перед законом. Немає закону, немає порядку, немає порядку - немає держави, немає держави - немає суспільства, яке навчилося цінувати чуже життя, та вцілому ж і своє, та свої та чужі права.