Диспозитивний метод правового регулювання передбачає впорядкування поведінки суб'єктів правових відносин шляхом установлення трьох типів юридичних правил:
1) правил, що встановлюють межі дозволеної поведінки суб'єктів. Так, ЦК України закріплює істотні умови цивільних договорів, досягнення сторонами домовленості щодо яких дозволяє кваліфікувати ці договори як укладені. При цьому законом визначається лише перелік таких умов, тоді як їхній зміст конкретизується за домовленістю сторін (наприклад, відповідно до ст. 8101 ЦК України істотними умовами договору оренди житла з викупом є, зокрема, строк, на який укладається договір, розміри і строки внесення орендних платежів; отже, сторони такого договору зобов'язані зазначити у ньому ці умови, встановивши при цьому їхній кількісний вираз на свій розсуд, тобто за домовленістю);
2) субсидіарних правил, тобто таких, що застосовуються лише в разі, якщо суб'єкти самостійно не встановили для впорядкування відносин між собою інші правила (не спромоглися, не забажали або забули їх установити). Наприклад, відповідно до ст. 632 ЦК України якщо ціну в договорі не встановлено і не може бути визначено виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору;
3) правил, що закріплюють принципи правового регулювання певної сфери суспільних відносин. Наприклад, у ст. З ЦК України закріплено принципи справедливості, добросовісності та розумності, які мають ураховувати суб'єкти цивільно-правових відносин і яким повинна відповідати їхня поведінка.
Диспозитивний метод передбачає вільну саморегуляцію суб'єктами їхньої поведінки на основі принципів права, встановлює тільки межі та процедури такої саморегуляції. Він є характерним передусім для приватного права, оскільки передбачає самостійність суб'єктів у виборі ними варіанта поведінки.
Диспозитивний метод передбачає вільну саморегуляцію суб'єктами їхньої поведінки на основі принципів права, встановлює тільки межі та процедури такої саморегуляції. Він є характерним передусім для приватного права, оскільки передбачає самостійність суб'єктів у виборі ними варіанта поведінки.
- заимствование формул, положений, иллюстраций, таблиц и других элементов;
- недословное, переведенное или перефразированное воспроизведение фрагмента текста;
- анализ содержания других публикаций в тексте работы.
Самое важное правило цитирования заключается в сопровождении цитаты ссылкой на определенный источник из списка использованной литературы . Отсутствие ссылки при цитате или отсутствие цитаты при наличии ссылки является грубой ошибкой оформления работы . Например, в издательстве «Молодой ученый» это может стать поводом для возврата вашей статьи на доработку.
Как грамотно оформить ссылки на работы других авторов? Вам нужно придерживаться следующих правил:
1. Обязательно ставьте кавычки при дословном переписывании текста источника. В противном случае такая цитата станет плагиатом.
2. Текст цитаты должен быть полным. Произвольное сокращение текста недопустимо.
3. При ссылке на автора указывайте его фамилию и инициалы. Инициалы располагаются перед фамилией, например, «М.Т. Калашников» или «С. Хокинг». Не нужно писать имена авторов целиком, даже в том случае, если они достаточно известные, – достаточно инициалов.
4 . Не стоит начинать абзац с цитаты, инициалов или фамилии автора.
5. Все ссылки в работе оформляются в едином стиле.
В научных работах распространен такой вид цитирования, как парафраз . Так называется пересказ цитаты своими словами. В этом случае ссылка на автора также обязательна, как и сохранение смысла при пересказе.
Парафраз уместен в следующих случаях:
1. предоставление обобщенной информации при ссылке на несколько источников;
3. объемные цитаты, неприменимые для прямого упоминания.
Изменение цитаты допустимо только в особых случаях. Как правило это нежелательно, но существуют случаи, когда ГОСТ Р 7.0.5_2008 «Библиографическая ссылка» и методические пособия разрешают внесение авторских изменений в цитату:
При развертывании сокращенных слов в полные. В данном случае необходимо взять дополненную часть слова в квадратные скобки.
При изменении падежа слов в цитате. Изменение допустимо только в том случае, если цитата подчиняется синтаксическому строю фразы, в которую она включена.
При цитировании работ, изданных до реформы русской орфографии 1918 г.
При обозначении опечаток и ошибок в тексте документа. Ошибка не исправляется, но ставится правильно написанное слово в квадратных скобках или вопросительный знак в скобках.
Диспозитивний метод правового регулювання передбачає впорядкування поведінки суб'єктів правових відносин шляхом установлення трьох типів юридичних правил:
1) правил, що встановлюють межі дозволеної поведінки суб'єктів. Так, ЦК України закріплює істотні умови цивільних договорів, досягнення сторонами домовленості щодо яких дозволяє кваліфікувати ці договори як укладені. При цьому законом визначається лише перелік таких умов, тоді як їхній зміст конкретизується за домовленістю сторін (наприклад, відповідно до ст. 8101 ЦК України істотними умовами договору оренди житла з викупом є, зокрема, строк, на який укладається договір, розміри і строки внесення орендних платежів; отже, сторони такого договору зобов'язані зазначити у ньому ці умови, встановивши при цьому їхній кількісний вираз на свій розсуд, тобто за домовленістю);
2) субсидіарних правил, тобто таких, що застосовуються лише в разі, якщо суб'єкти самостійно не встановили для впорядкування відносин між собою інші правила (не спромоглися, не забажали або забули їх установити). Наприклад, відповідно до ст. 632 ЦК України якщо ціну в договорі не встановлено і не може бути визначено виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору;
3) правил, що закріплюють принципи правового регулювання певної сфери суспільних відносин. Наприклад, у ст. З ЦК України закріплено принципи справедливості, добросовісності та розумності, які мають ураховувати суб'єкти цивільно-правових відносин і яким повинна відповідати їхня поведінка.
Диспозитивний метод передбачає вільну саморегуляцію суб'єктами їхньої поведінки на основі принципів права, встановлює тільки межі та процедури такої саморегуляції. Він є характерним передусім для приватного права, оскільки передбачає самостійність суб'єктів у виборі ними варіанта поведінки.
Диспозитивний метод передбачає вільну саморегуляцію суб'єктами їхньої поведінки на основі принципів права, встановлює тільки межі та процедури такої саморегуляції. Він є характерним передусім для приватного права, оскільки передбачає самостійність суб'єктів у виборі ними варіанта поведінки.
Общие правила
Что такое цитирование? Цитированием называется:
- заимствование фрагмента текста автора;
- заимствование формул, положений, иллюстраций, таблиц и других элементов;
- недословное, переведенное или перефразированное воспроизведение фрагмента текста;
- анализ содержания других публикаций в тексте работы.
Самое важное правило цитирования заключается в сопровождении цитаты ссылкой на определенный источник из списка использованной литературы . Отсутствие ссылки при цитате или отсутствие цитаты при наличии ссылки является грубой ошибкой оформления работы . Например, в издательстве «Молодой ученый» это может стать поводом для возврата вашей статьи на доработку.
Как грамотно оформить ссылки на работы других авторов? Вам нужно придерживаться следующих правил:
1. Обязательно ставьте кавычки при дословном переписывании текста источника. В противном случае такая цитата станет плагиатом.
2. Текст цитаты должен быть полным. Произвольное сокращение текста недопустимо.
3. При ссылке на автора указывайте его фамилию и инициалы. Инициалы располагаются перед фамилией, например, «М.Т. Калашников» или «С. Хокинг». Не нужно писать имена авторов целиком, даже в том случае, если они достаточно известные, – достаточно инициалов.
4 . Не стоит начинать абзац с цитаты, инициалов или фамилии автора.
5. Все ссылки в работе оформляются в едином стиле.
В научных работах распространен такой вид цитирования, как парафраз . Так называется пересказ цитаты своими словами. В этом случае ссылка на автора также обязательна, как и сохранение смысла при пересказе.
Парафраз уместен в следующих случаях:
1. предоставление обобщенной информации при ссылке на несколько источников;
2. краткое изложение объемной теоретической концепции;
3. объемные цитаты, неприменимые для прямого упоминания.
Изменение цитаты допустимо только в особых случаях. Как правило это нежелательно, но существуют случаи, когда ГОСТ Р 7.0.5_2008 «Библиографическая ссылка» и методические пособия разрешают внесение авторских изменений в цитату:
При развертывании сокращенных слов в полные. В данном случае необходимо взять дополненную часть слова в квадратные скобки.
При изменении падежа слов в цитате. Изменение допустимо только в том случае, если цитата подчиняется синтаксическому строю фразы, в которую она включена.
При цитировании работ, изданных до реформы русской орфографии 1918 г.
При обозначении опечаток и ошибок в тексте документа. Ошибка не исправляется, но ставится правильно написанное слово в квадратных скобках или вопросительный знак в скобках.