Згідно вимог ст. 1222 Цивільного кодексу України ( далі ЦКУ): "1.Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. 2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин ..." Тобто, спадкоємцями за законом можуть бути лише фізичні особи, які до того ж є родичами спадкодавця, а спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які як фізичні, так і юридичні особи. Наявність родинних стосунків спадкодавця з такими фізичними особами не обов"язкова.
Згідно вимог ст. 1235 ЦКУ заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Тобто, громадянка К. вправі була залишити своє майно у спадщину будь-кому, у тому числі племінниці.
Але при цьому слід мати на увазі, що згідно вимог ст. 1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
В цій ситуації до таких спадкоємців, яким належить обов"язкова частка у спадщині, належать: мати спадкодавця (їй 80 років і вона непрацездатна за віком), діти (синові 17 років - він неповнолітній, дочці 5 років - вона малолітня і вони непрацездатні також за віком).
Тепер визначаємось із розміром належної кожному із спадкоємців обов"язкової частки. Якби не бло заповіту, то все майно, в порядку вимог ст. 1261 ЦКУ спадкували би спадкоємці за законом першої черги, всі в рівних частках. Рівність часток спадкоємців у спадщині передбачена вимогами ст. 1267 ЦКУ. Тобто три спадкоємці успадкували б по 1/3 частці кожний.
Але оскільки громадянка К. залишила заповіт, то її мати і діти отримають у якості обов"язкової частки лише половину від того, що могли б мати за законом - половина від 1/3 становить 1/6 частка.
Відповідь: племінниця успадкує за заповітом 1/2 частку майна громадянки К., що в грошовому виразі становить 60 тис., а мати, син і дочка громадянки К. успадкують по 1/6 частці кожен, що становить у грошовому вирізі по 20 тис. грн кожен.
а) назначает с согласия Государственной Думы Председателя Правительства Российской Федерации;
б) имеет право председательствовать на заседаниях Правительства Российской Федерации;
в) принимает решение об отставке Правительства Российской Федерации;
г) представляет Государственной Думе кандидатуру для назначения на должность Председателя Центрального банка Российской Федерации; ставит перед Государственной Думой вопрос об освобождении от должности Председателя Центрального банка Российской Федерации;
д) по предложению Председателя Правительства Российской Федерации назначает на должность и освобождает от должности заместителей Председателя Правительства Российской Федерации, федеральных министров;
е) представляет Совету Федерации кандидатуры для назначения на должность судей Конституционного Суда Российской Федерации, Верховного Суда Российской Федерации; назначает судей других федеральных судов <15>;
е.1) представляет Совету Федерации кандидатуры для назначения на должность Генерального прокурора Российской Федерации и заместителей Генерального прокурора Российской Федерации; вносит в Совет Федерации предложения об освобождении от должности Генерального прокурора Российской Федерации и заместителей Генерального прокурора Российской Федерации; назначает на должность и освобождает от должности прокуроров субъектов Российской Федерации, а также иных прокуроров, кроме прокуроров городов, районов и приравненных к ним прокуроров <16>;
е.2) назначает и освобождает представителей Российской Федерации в Совете Федерации <17>;
ж) формирует и возглавляет Совет Безопасности Российской Федерации, статус которого определяется федеральным законом;
з) утверждает военную доктрину Российской Федерации;
и) формирует Администрацию Президента Российской Федерации;
к) назначает и освобождает полномочных представителей Президента Российской Федерации;
л) назначает и освобождает высшее командование Вооруженных Сил Российской Федерации;
м) назначает и отзывает после консультаций с соответствующими комитетами или комиссиями палат Федерального Собрания дипломатических представителей Российской Федерации в иностранных государствах и международных организациях.
Статья 84:
Президент Российской Федерации:
а) назначает выборы Государственной Думы в соответствии с Конституцией Российской Федерации и федеральным законом;
б) распускает Государственную Думу в случаях и порядке, предусмотренных Конституцией Российской Федерации;
в) назначает референдум в порядке, установленном федеральным конституционным законом;
г) вносит законопроекты в Государственную Думу;
д) подписывает и обнародует федеральные законы;
е) обращается к Федеральному Собранию с ежегодными посланиями о положении в стране, об основных направлениях внутренней и внешней политики государства.
Статья 86:
Президент Российской Федерации:
а) осуществляет руководство внешней политикой Российской Федерации;
б) ведет переговоры и подписывает международные договоры Российской Федерации;
в) подписывает ратификационные грамоты;
г) принимает верительные и отзывные грамоты аккредитуемых при нем дипломатических представителей.
Статья 89:
Президент Российской Федерации:
а) решает вопросы гражданства Российской Федерации и предоставления политического убежища;
б) награждает государственными наградами Российской Федерации, присваивает почетные звания Российской Федерации, высшие воинские и высшие специальные звания;
Відповідь:
Згідно вимог ст. 1222 Цивільного кодексу України ( далі ЦКУ): "1.Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. 2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин ..." Тобто, спадкоємцями за законом можуть бути лише фізичні особи, які до того ж є родичами спадкодавця, а спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які як фізичні, так і юридичні особи. Наявність родинних стосунків спадкодавця з такими фізичними особами не обов"язкова.
Згідно вимог ст. 1235 ЦКУ заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Тобто, громадянка К. вправі була залишити своє майно у спадщину будь-кому, у тому числі племінниці.
Але при цьому слід мати на увазі, що згідно вимог ст. 1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
В цій ситуації до таких спадкоємців, яким належить обов"язкова частка у спадщині, належать: мати спадкодавця (їй 80 років і вона непрацездатна за віком), діти (синові 17 років - він неповнолітній, дочці 5 років - вона малолітня і вони непрацездатні також за віком).
Тепер визначаємось із розміром належної кожному із спадкоємців обов"язкової частки. Якби не бло заповіту, то все майно, в порядку вимог ст. 1261 ЦКУ спадкували би спадкоємці за законом першої черги, всі в рівних частках. Рівність часток спадкоємців у спадщині передбачена вимогами ст. 1267 ЦКУ. Тобто три спадкоємці успадкували б по 1/3 частці кожний.
Але оскільки громадянка К. залишила заповіт, то її мати і діти отримають у якості обов"язкової частки лише половину від того, що могли б мати за законом - половина від 1/3 становить 1/6 частка.
Відповідь: племінниця успадкує за заповітом 1/2 частку майна громадянки К., що в грошовому виразі становить 60 тис., а мати, син і дочка громадянки К. успадкують по 1/6 частці кожен, що становить у грошовому вирізі по 20 тис. грн кожен.
Перевірка: 1/2 (60 тис) племінниці +1/6 (20 тис)матері+ 1/6 (20 тис) сину + 1/6 (20 тис) дочці = 120 тис.
Пояснення:
Статья 83:
Президент Российской Федерации:
а) назначает с согласия Государственной Думы Председателя Правительства Российской Федерации;
б) имеет право председательствовать на заседаниях Правительства Российской Федерации;
в) принимает решение об отставке Правительства Российской Федерации;
г) представляет Государственной Думе кандидатуру для назначения на должность Председателя Центрального банка Российской Федерации; ставит перед Государственной Думой вопрос об освобождении от должности Председателя Центрального банка Российской Федерации;
д) по предложению Председателя Правительства Российской Федерации назначает на должность и освобождает от должности заместителей Председателя Правительства Российской Федерации, федеральных министров;
е) представляет Совету Федерации кандидатуры для назначения на должность судей Конституционного Суда Российской Федерации, Верховного Суда Российской Федерации; назначает судей других федеральных судов <15>;
е.1) представляет Совету Федерации кандидатуры для назначения на должность Генерального прокурора Российской Федерации и заместителей Генерального прокурора Российской Федерации; вносит в Совет Федерации предложения об освобождении от должности Генерального прокурора Российской Федерации и заместителей Генерального прокурора Российской Федерации; назначает на должность и освобождает от должности прокуроров субъектов Российской Федерации, а также иных прокуроров, кроме прокуроров городов, районов и приравненных к ним прокуроров <16>;
е.2) назначает и освобождает представителей Российской Федерации в Совете Федерации <17>;
ж) формирует и возглавляет Совет Безопасности Российской Федерации, статус которого определяется федеральным законом;
з) утверждает военную доктрину Российской Федерации;
и) формирует Администрацию Президента Российской Федерации;
к) назначает и освобождает полномочных представителей Президента Российской Федерации;
л) назначает и освобождает высшее командование Вооруженных Сил Российской Федерации;
м) назначает и отзывает после консультаций с соответствующими комитетами или комиссиями палат Федерального Собрания дипломатических представителей Российской Федерации в иностранных государствах и международных организациях.
Статья 84:
Президент Российской Федерации:
а) назначает выборы Государственной Думы в соответствии с Конституцией Российской Федерации и федеральным законом;
б) распускает Государственную Думу в случаях и порядке, предусмотренных Конституцией Российской Федерации;
в) назначает референдум в порядке, установленном федеральным конституционным законом;
г) вносит законопроекты в Государственную Думу;
д) подписывает и обнародует федеральные законы;
е) обращается к Федеральному Собранию с ежегодными посланиями о положении в стране, об основных направлениях внутренней и внешней политики государства.
Статья 86:
Президент Российской Федерации:
а) осуществляет руководство внешней политикой Российской Федерации;
б) ведет переговоры и подписывает международные договоры Российской Федерации;
в) подписывает ратификационные грамоты;
г) принимает верительные и отзывные грамоты аккредитуемых при нем дипломатических представителей.
Статья 89:
Президент Российской Федерации:
а) решает вопросы гражданства Российской Федерации и предоставления политического убежища;
б) награждает государственными наградами Российской Федерации, присваивает почетные звания Российской Федерации, высшие воинские и высшие специальные звания;
в) осуществляет помилование