Ну смотри значит, бывает физическое и психическое принуждение. Физическое принуждение к совершению преступления (или бездействию, что тоже уголовно наказуемо) подразделяется на непреодолимое (тот, кого принуждают, ну вообще ничего не может предпринять, чтобы предотвратить физическое принуждение, отступить, убежать и так далее) и преодолимое (у человека есть шанс избежать всего этого). Психическое же принуждение наше законодательство называет преодолимым (то есть, всегда можно пропустить мимо ушей угрозу физической расправы и всего такого, если ты не сделаешь чего-то противозаконного по воле принудителя) Короче, уголовная ответственность при преодолимом физическом или психическом принуждении исключается только в том случае, если предотвращенный вред будет большим, чем причиненный
Тут я вообще не согласна. Рассмотрим на банальном примере. В больнице под капельницей лежит какая-то важная шишка. В этой больнице работает медсестра, на попечении которой находится малолетняя дочь. Тут ей звонят неизвестные и говорят, что похитили ее дочь, и если она не вколет важной шишке яд в вену, то дочери каждый час будут отрубать по пальцу, а затем отрубят и голову. Как поступить женщине? С одной стороны незнакомый мужик, с другой стороны родная дочь. Чтобы дочь, она пойдет на преступление. Это и называется психическое принуждение.
По-перше трудовий договір повинний бути в письмовій формі.
Для неповнолітніх встановлюється своя тривалість робочого часу, а саме від 15 до 16 років ( 24 год/тиждень).
Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості. ( ст. 194 КУ)
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.
Неповнолітні не працюють ( у нічну зміну, надурочних роботах і роботах у вихідні дні, важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, підземних роботах)
На загальних підставах неповнолітній може прийматися на роботу з 16 років або а згодою одного із батьків з 15 років.
Умови при приймі на роботу : - заява -документ, що посвідчує особу - військовий квиток або приписне свідоцтво ( тільки хлопцям) - довідка про стан здоров'я
Короче, уголовная ответственность при преодолимом физическом или психическом принуждении исключается только в том случае, если предотвращенный вред будет большим, чем причиненный
Тут я вообще не согласна. Рассмотрим на банальном примере. В больнице под капельницей лежит какая-то важная шишка. В этой больнице работает медсестра, на попечении которой находится малолетняя дочь. Тут ей звонят неизвестные и говорят, что похитили ее дочь, и если она не вколет важной шишке яд в вену, то дочери каждый час будут отрубать по пальцу, а затем отрубят и голову. Как поступить женщине? С одной стороны незнакомый мужик, с другой стороны родная дочь. Чтобы дочь, она пойдет на преступление. Это и называется психическое принуждение.
Вывод: наше законодательство не безупречно
Для неповнолітніх встановлюється своя тривалість робочого часу, а саме від 15 до 16 років ( 24 год/тиждень).
Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості. ( ст. 194 КУ)
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.
Неповнолітні не працюють ( у нічну зміну, надурочних роботах і роботах у вихідні дні, важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, підземних роботах)
На загальних підставах неповнолітній може прийматися на роботу з 16 років або а згодою одного із батьків з 15 років.
Умови при приймі на роботу :
- заява
-документ, що посвідчує особу
- військовий квиток або приписне свідоцтво ( тільки хлопцям)
- довідка про стан здоров'я