Політична влада — публічні, вольові (керівництва — підкорення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політичних і правових норм.У різних суспільствах і державах характер влади відрізняється: в одних «керівництво» з боку держави означає пряме насильство, в інших — прихований примус, у третіх — організацію і переконання. Має місце й поєднання різних засобів здійснення державної волі.Панування, систематичне насильство, примус — влада антидемократична.Переконання, авторитет, служіння суспільству, дотримання загальнолюдських цінностей — влада демократична.Політичну владу можна умовно поділити на наступні типи:- традиційна влада;- харизматична влада;- раціонально-правова влада.Розглянемо ці типи політичної влади більш детальніше:Традиційна владаВлада може здобувати законність завдяки традиції. Таку владу М.Вебер характеризує як традиційну владу. Тут діє авторитет «вічно вчорашнього», освячений історією. У цьому випадку коряться тому, що «так завжди було».Традиційне панування має місце в патріархальних суспільствах, організованих по подобі родини, де покора батьку - главі роду, є природною реакцією на політичний порядок, воно вважається в порядку речей і схоже по своїх психологічних механізмах із простим наслідуванням.
Задачами науки теории права на современном этапе развития российского государства являются: — овладение сферой научного правового знания. Задача заключается в понимании сущности, целостности и системности, умении самостоятельно разбираться в ее тонкостях, сложностях и нюансах, умело использовать ее достижения в теоретической и практической правовой деятельности; — критическое осмысление, обобщение, освоение и преобразование фактов правовой жизни. Данная задача состоит в постижении сложных правовых явлений и процессов, в творческом дерзании и смелых новациях, открывающих новые горизонты правовой теории и практики; — глобальный синтез всех отраслей юридической науки. Задача заключается в том, что наука теории права обогащает себя универсальной концепцией права, на основе и в соответствии с которой каждая отраслевая юридическая наука исследует свой специфический предмет как часть правового целого; — незамедлительное свободное творчество. Задача связана с высвобождением мысли из-под пресса давления господствующей государственной идеологии и политики. Предполагает разрыв с воинствующим догматизмом, стандартными формами мышления, осуществление научной деятельности в полной независимости и объективности. Такое преобразование научной мысли лишь на первый взгляд кажется простым и легким делом. Долгие годы насилия над мыслью закрепостили ее настолько глубоко, что выход из этого состояния потребует огромных усилий и продолжительного времени.
Только вчера отвечал на паре на этот вопрос) вот мои записи
Только вчера отвечал на паре на этот вопрос) вот мои записи