Тюльпанов разрешил Игорю Лукашеву — сыну своего знакомого, проживающего в другом городе, занимать одну комнату в принадлежащей ему квартире на время обучения Игоря в аспирантуре на согласованных с Игорем условиях. Лукашев (отец Игоря) заверил Тюльпанова, что будет платить за проживание сына. Вскоре после вселения Игоря Тюльпанов предложил ему готовить к поступлению в университет своего внука за согласованную плату. Игорь принял предложенные условия. Через 7 месяцев после вселения в комнату Игорь неожиданно уехал на учебу за границу на два года, но за проживание Тюльпанову не уплатил. Однако Игорь получил деньги за подготовку внука к поступлению в ВУЗ за три месяца вперед. Тюльпанов обратился к отцу Игоря с требованием погасить долг за проживание сына и вернуть деньги, полученные за занятия с внуком. Лукашев отказался выполнить эти требования, заявив, что он не является участником правоотношений, на которых основаны предъявленные ему требования.
Вимоги брата Іванової правомірні.
Суд відмовить у задоволенні позову Данилової
Объяснение:
- Іванова та Данилова мали укласти договір довічного утримання у письмовій формі та посвідчити його нотаріально або Іванова мала скласти до смерті заповіт
Так, відповідно до ст.744 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Форма договору довічного утримання (догляду) визначена ч.1 ст.745 ЦК України - письмова форма із посвідчення нотаріально.
В силу ст.748 ЦК України, набувач за договором довічного утримання стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) відповідно до ст.334 ЦК України.
Вказана норма - ст.334 ЦК України встановлює момент набуття права власності за договором. Зокрема, такою нормою визначено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Отже, Данилова не набула права власності на майно - будинок, оскільки договір довічного утримання не був укладений у письмовій формі та посвідчений нотаріально. При цьому, договір можна визнати в суді дійсним у разі якщо сторони домовились щодо всіх його істотних умов і це підтверджується письмовими доказами та відбулось повне або часткове виконання, однак інша сторона ухиляється від його нотаріального посвідчення (ч.2 ст.220 ЦК України).
Іванова могла скласти заповіт, яким заповісти будинок Даниловій, однак, як вбачається з умов задачі, цього не зробила. Отже, спадкування буде відбуватись за законом.
Данилова є знайомою, а не родичкою Івановою, а також за умовами задачі не є особою, яка має право на спадщину в порядку черговості, встановленої ст.ст.1261-1265 ЦК України .
1. другий абзац
2. пеший абзац (без другого речення)
3. Я повністю згодна з рішенням суду, адже він перевищив норми самозахисту
4. друге фото
5. Не погоджуюсь, адже начальник дільниці не виконував всі свої обов'язки і неприсутність на роботі його не оправдовує
6. третє фото
1. В цій ситуації праві студенти. Мітинги можна проводити навіть на проїжджій частині. Було порушено права студентів
2. Гадаю, першими потрібно прооперувати бабусю, адже вона опікун, молоду жінку, яка є матір'ю п'ятьох дітей і учасника бойових дій еа сході, адже він захищає честь і славу держави
п.с. честь і славу можна замінити на "цілісність", якщо вчитель придиратися любить