У справі про інцидент у протоці Корфу Міжнародний суд встановив міжнародну відповідальність Албанії, не вдаючись до поняття вини, на яке посилалися деякі із суддів у своїх індивідуальних думках. Суд дійшов такого висновку, ґрунтуючись на тому, що в цьому випадку мало місце порушення раніше існуючого зобов'язання: держава, що знає чи повинна знати про те, що в її територіальних водах установлені міни, зобов'язана сповістити про це інші держави. Суд ухвалив цей висновок, не досліджуючи психічний стан чи суб'єктивну позицію того чи іншого представника Уряду Албанії. Чи є вина необхідною умовою для настання відповідальності (відповідаючи на питання, проаналізуйте вищеописану ситуацію)?

Вчення про право є частиною соціальної філософії, що розглядає цю проблему під своїм особливим кутом зору, зрозуміло, з опорою на конкретні дослідження юридичної науки. Ідея права неминуче пов'язана нерозривному ланцюгом таких понять, як закон, влада, правомірність примусу, покарання і, зрозуміло, ідея державності. Право виникло і існує з необхідністю для обмеження свавілля, антигромадських, антигуманних схильностей, спонукань і Призволенням, які відносяться до помилково зрозумілим особистим інтересам, до проявів хворобливих потягів. p align="justify"> Роль права в житті суспільства

правопорядок закон влада державність

Почему-то у некоторых тоталитарное общество ассоциируется с беззаконием. Как раз наоборот, тоталитаризм и предполагает тотальный и жёсткий контроль над исполнением законов, норм, инструкций и т. д. Вот другое дело - какие это были законы и нормы и всегда ли их соблюдали? По сталинскому УК ст. 115 предусматривала до 5 лет ИТЛ за неправомерные действия по отношению к подследственному. Наверняка, такая статья есть и сейчас. И что, останавливает кого-то на 100%? И допрашиваемые из окон не прыгают и не "прессуют" никого?
Все необходимые формальности при оформлении дел соблюдались скрупулезно: есть в них свидетельские показания, признание обвиняемым своей вины (сейчас к этому по-разному можно относиться, но важно, что в те годы признание являлось "царицей доказательств"), на каждом листе дела стоит личная роспись обвиняемого, что исключает фабрикацию дела, вписывание каких-либо показаний, которых не было и т. п.
Люди, воображающие себе как Сталин вызывает к себе Ежова или Берию и приказывает: "Ну-ка, расстреляйте этих и этих", не представляют себе работу тогдашней бюрократической машины. Даже приказ на устранение кого-либо за рубежом исполнитель получал в письменном виде из рук члена ЦК, не ниже - это означало, что действия санкционированы на самом верху, а не являются чьей-то частной инициативой.
Да, законы можно считать людоедскими, какими угодно, но Ежова с его оравой как раз и прихлопнули за несоблюдение "норм социалистической законности" и в РККА, например, к 1940 г. были возвращены около 15 тыс. необоснованно осуждённых военнослужащих.