Згідно вимог ст. 1235 Цивільного кодексу України (далі- ЦКУ) "Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин". А згідно вимог частини другої ст. 1236 ЦКУ Стаття 1236 "Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини". Тому, якщо немає будь-яких інших підстав, то вважати заповіт громадянина С недійсним або нікчемним ми не можемо. Отже виходимо з того, що після його смерті все його майно спадкуватиме музей. Якщо це майно не є об"єктом спільної сумісної власності подружжя (згідно вимог ст. 61 Сімейного кодексу України), то дружині громадянина С. не належить право власності на частку у цьому майні. Згідно вимог частини першої ст. 1241 ЦКУ "Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
До таких спадкоємців, які матимуть право на обов"язкову частку, в даному випадку відносяться: дочка спадкодавця (тому що вона малолітня) і мати спадкодавця (тому що вона непрацездатна за віком). Син і дружина повнолітні, працездатні, тому їм обов"язкова частка у спадщині не належить. Виходячи із змісту ст. 1241 ЦКУ при відсутності заповіту всі четверо спадкоємців за законом мали би право на спадкування в рівних частках кожен, тобто по 1/4 частці. Підстави закликання їх до спадкування за законом передбачені ст. 1261 ЦКУ (Перша черга спадкоємців за законом), а рівність часток у спадщині - ст. 1267 ЦКУ.
Але так як громадянин С. залишив заповіт, то його донька і мати отримають по 1/8 частці кожна (1/2 від 1/4 ) у спадщині в якості обов"язкової частки, тобто, отримають майно на суму по 3 000 грн. кожна (24 000 ділимо на 8 отримуємо 3000).
родители обязаны:
воспитывать ребенка в духе уважения к правам и свободам других людей, любви к своей семье, своему народу, своей Родине;
воспитывать ребенка, заботиться о его здоровье, физическом, духовном и нравственном развитии, обучение;
создавать надлежащие условия для развития природных ребенка;
уважать достоинство ребенка, готовить его к самостоятельной жизни и труду;
обеспечивать ребенку среднее образование;
уважать и учитывать мнение ребенка с любых вопросов.
Каждый ребенок имеет право:
воспитываться в родной семье;
на надлежащее воспитание;
на защиту своего здоровья;
на заботу о здоровье;
на получение образования;
на развитие талантов и ;
на право голоса в принятии важного решения для семьи;
на свободное выражение собственных взглядов;
каждый ребенок имеет право быть услышанным.
Відповідь:
Згідно вимог ст. 1235 Цивільного кодексу України (далі- ЦКУ) "Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин". А згідно вимог частини другої ст. 1236 ЦКУ Стаття 1236 "Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини". Тому, якщо немає будь-яких інших підстав, то вважати заповіт громадянина С недійсним або нікчемним ми не можемо. Отже виходимо з того, що після його смерті все його майно спадкуватиме музей. Якщо це майно не є об"єктом спільної сумісної власності подружжя (згідно вимог ст. 61 Сімейного кодексу України), то дружині громадянина С. не належить право власності на частку у цьому майні. Згідно вимог частини першої ст. 1241 ЦКУ "Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
До таких спадкоємців, які матимуть право на обов"язкову частку, в даному випадку відносяться: дочка спадкодавця (тому що вона малолітня) і мати спадкодавця (тому що вона непрацездатна за віком). Син і дружина повнолітні, працездатні, тому їм обов"язкова частка у спадщині не належить. Виходячи із змісту ст. 1241 ЦКУ при відсутності заповіту всі четверо спадкоємців за законом мали би право на спадкування в рівних частках кожен, тобто по 1/4 частці. Підстави закликання їх до спадкування за законом передбачені ст. 1261 ЦКУ (Перша черга спадкоємців за законом), а рівність часток у спадщині - ст. 1267 ЦКУ.
Але так як громадянин С. залишив заповіт, то його донька і мати отримають по 1/8 частці кожна (1/2 від 1/4 ) у спадщині в якості обов"язкової частки, тобто, отримають майно на суму по 3 000 грн. кожна (24 000 ділимо на 8 отримуємо 3000).
Пояснення: