Іванова пред’явила позов про визнання частково недійсним заповіту свого батька, який залишив їй будинок, автомобіль, колекцію картин і зобов’язав останню всі гроші, що знаходилися на його банківському рахунку та книги з його власної бібліотеки віддати на створення приватної художньої школи. Донька вважає, що в частині спрямування коштів та книг на створення цієї приватної школи треба визнати заповіт недійсним у зв’язку з тим, що батько за життя не займався створенням цієї школи, а вона не є фахівцем у цій справі, тому що не має ні художньої, ні педагогічної освіти і не зможе управляти школою, навіть якщо й створить її. До того ж її брат, який працює юристом, запевнив, що хоча школа як юридична особа і відповідає за своїми зобов’язаннями коштами, що знаходяться в її розпорядженні, але при їх недостатності власник цієї школи буде нести субсидіарну відповідальність. Яке питання випливає з цього завдання? Чи можна вважати заповіт установчим актом приватної художньої школи? Чи повинен засновник школи здійснювати управління нею та відповідати за її зобов’язаннями?
1. Собственнику принадлежат права владения, пользования и распоряжения своим имуществом.
2. Собственник вправе по своему усмотрению совершать в отношении принадлежащего ему имущества любые действия, не противоречащие закону и иным правовым актам и не нарушающие права и охраняемые законом интересы других лиц, в том числе отчуждать свое имущество в собственность другим лицам, передавать им, оставаясь собственником, права владения, пользования и распоряжения имуществом, отдавать имущество в залог и обременять его другими распоряжаться им иным образом.
3. Владение, пользование и распоряжение землей и другими природными ресурсами в той мере, в какой их оборот допускается законом (статья 129), осуществляются их собственником свободно, если это не наносит ущерба окружающей среде и не нарушает прав и законных интересов других лиц.
4. Собственник может передать свое имущество в доверительное управление другому лицу (доверительному управляющему). Передача имущества в доверительное управление не влечет перехода права собственности к доверительному управляющему, который обязан осуществлять управление имуществом в интересах собственника или указанного им третьего лица.
Крайней формой локаута является коллективное увольнение по инициативе работодателя в связи с трудовым спором и объявлением забастовки, а также ликвидацией (реорганизацией) предприятия, представительства или филиала.
ответ 1