Васильева работала в «росмонтаж» зав. складом. 2 августа она подала заявление об увольнении по собственному желанию со 2
августа в связи с состоянием здоровья. работодатель не согласился с увольнением васильевой со 2 августа. она направила свое заявление от 2 августа 2002 года по почте с уведомлением. в нем она указывала дату увольнения с 16 августа в связи с состоянием здоровья.
заявление васильевой было получено работодателем 5 августа. в своей резолюции на заявлении он написал: «уволить с отработкой двухнедельного срока с 19 августа». о необходимости выхода на работу 19 августа васильева не была поставлена в известность.
19 августа васильева не вышла на работу и была уволена работодателем за прогул. не согласившись с увольнением, она подала в суд иск о восстановлении на работе и о взыскании среднего заработка за вынужденный прогул.
разрешите дело по существу
1.1 Разная процедура принятия.
1.2. Разное место в иерархии НПА РФ – ФКЗ выше ФЗ.
1.3 Предмет регулирования – ФКЗ, как правило, регулируют вопросы, связанные с конституционными правовыми институтами, – референдум, судебная система, Правительство, Конституционный суд, чрезвычайное и военное положения. Предмет регулирования ФЗ обширен и связь с конституционными нормам практически не присутствует, либо отсутствует полностью.
2. Например, в части судоустройства (какие суды, какая структура) и статуса судей. К предмету процессуального законодательства – компетенция судов (арбитражные, общей юрисдикции), инстанции (апелляционная жалоба, кассационная, надзорная)
3. Синевин допустил логическую ошибку в своих рассуждениях. Ссылочная норма (ст. 47) Конституции, а именно фраза "отнесено законом, указывает и на ФКЗ, и на ФЗ.
Объяснение:
Професія часто впливає на особистість, особливо це стосується спеціальностей, пов'язаних зі спілкуванням. Вчителі, лікарі, юристи, психологи більше інших схильні до ризику професійної деформації. Причому найбільшою мірою професійна деформація виражена у представників тих професій, чия робота пов'язана з людьми, що мають відхилення від норми (фізичної, інтелектуальної, поведінкової).
Професія адвоката також надає на особистість вплив, який може бути як позитивним, так і негативним.
Можливості позитивного впливу професії адвоката на особистість очевидні. Як правило, з роками, завдяки професії, у адвокатів підвищується комунікативна компетентність: вміння розбиратися в людях, встановлювати психологічний контакт, впливати на людей в процесі спілкування, ефективно вирішувати конфлікти, контролювати свої емоції і т.д. У ході виконання професійних обов'язків розвиваються пізнавальні процеси: мислення, пам'ять, увагу, удосконалюються ораторські вміння, розширюється кругозір. У процесі професіоналізації адвокатів відбувається розвиток організаторських якостей особистості: педантичності, дисциплінованості, самостійності, відповідальності, уміння організувати групу на вирішення конкретних завдань.
Але на цьому вплив професії адвоката на особистість не вичерпується. На жаль, можна ігати приклади і негативного впливу цієї професії на особистість.
Професійна деформація особистості - це деструктивні зміни якостей особистості, що відбуваються під впливом професійної діяльності, що негативно впливають на її продуктивність і створюють проблеми в особистісному спілкуванні.
Професійні деформації з'являються під впливом стереотипів професійної діяльності, механізмів психологічного захисту, вікових змін професіонала і можуть носити епізодичний або стійкий характер, бути поверхневими або глибокими, проявлятися у професійній діяльності або поширюватися і на особистісне спілкування. Професійна деформація може виникнути на ранній стадії формування професіонала, ще в процесі навчання, або пізніше, у професійній діяльності. Вона проявляється в манері поведінки та мови, неадекватності сприйняття людей і ситуацій, навіть у фізичному вигляді. Іноді говорять про професійному типі особистості. Професійна деформація особистості перешкоджає розвитку і самовдосконалення професіонала.
У літературі зустрічаються різні підходи до проблеми професійної деформації особистості. Представляється найбільш перспективним і науково обгрунтованим той, який вважає професійною деформацією зміни в особистості, що сталися під впливом професії і впливають не тільки на професійне спілкування, а й на повсякденне життя, особистісне спілкування.