Якщо С. лише 9 років, то він малолітній. Його мати померла, батько відбуває покарання, а тому дитина залишилася без батьківськеого піклування.
Згідно вимог ст. 243 Сімейного кодексу України над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленого батьківського піклування встановлюється опіка.
Згідно вимог ст. 244 Сімейного кодексу України опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. Так як старшому брату лише 17 років, то він не може бути призначений опікуном.
Згідно вимог цієї ж статті Не можуть бути опікунами дитини особи, зазначені в ст. 212 Сімейного кодексу України, тобто, особи які: 1) обмежені у дієздатності; 2) визнані недієздатними; 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; 9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; 10) були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; 11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; 12) є особами без громадянства; 13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Вважаю, що якщо ніяких підстав, передбачених ст. 212 Сімейного кодексу України немає, то бабуся С. може бути призначена його опікуном і піклувальником 17-річного брата і дитину не потрібно буде відправляти до дитячого будинку.
Згідно вимог ст. 1235 Цивільного кодексу України (далі- ЦКУ) "Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин". А згідно вимог частини другої ст. 1236 ЦКУ Стаття 1236 "Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини". Тому, якщо немає будь-яких інших підстав, то вважати заповіт громадянина С недійсним або нікчемним ми не можемо. Отже виходимо з того, що після його смерті все його майно спадкуватиме музей. Якщо це майно не є об"єктом спільної сумісної власності подружжя (згідно вимог ст. 61 Сімейного кодексу України), то дружині громадянина С. не належить право власності на частку у цьому майні. Згідно вимог частини першої ст. 1241 ЦКУ "Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
До таких спадкоємців, які матимуть право на обов"язкову частку, в даному випадку відносяться: дочка спадкодавця (тому що вона малолітня) і мати спадкодавця (тому що вона непрацездатна за віком). Син і дружина повнолітні, працездатні, тому їм обов"язкова частка у спадщині не належить. Виходячи із змісту ст. 1241 ЦКУ при відсутності заповіту всі четверо спадкоємців за законом мали би право на спадкування в рівних частках кожен, тобто по 1/4 частці. Підстави закликання їх до спадкування за законом передбачені ст. 1261 ЦКУ (Перша черга спадкоємців за законом), а рівність часток у спадщині - ст. 1267 ЦКУ.
Але так як громадянин С. залишив заповіт, то його донька і мати отримають по 1/8 частці кожна (1/2 від 1/4 ) у спадщині в якості обов"язкової частки, тобто, отримають майно на суму по 3 000 грн. кожна (24 000 ділимо на 8 отримуємо 3000).
Відповідь:
Якщо С. лише 9 років, то він малолітній. Його мати померла, батько відбуває покарання, а тому дитина залишилася без батьківськеого піклування.
Згідно вимог ст. 243 Сімейного кодексу України над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленого батьківського піклування встановлюється опіка.
Згідно вимог ст. 244 Сімейного кодексу України опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. Так як старшому брату лише 17 років, то він не може бути призначений опікуном.
Згідно вимог цієї ж статті Не можуть бути опікунами дитини особи, зазначені в ст. 212 Сімейного кодексу України, тобто, особи які: 1) обмежені у дієздатності; 2) визнані недієздатними; 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; 9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; 10) були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; 11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; 12) є особами без громадянства; 13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Вважаю, що якщо ніяких підстав, передбачених ст. 212 Сімейного кодексу України немає, то бабуся С. може бути призначена його опікуном і піклувальником 17-річного брата і дитину не потрібно буде відправляти до дитячого будинку.
Пояснення:
Відповідь:
Згідно вимог ст. 1235 Цивільного кодексу України (далі- ЦКУ) "Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин". А згідно вимог частини другої ст. 1236 ЦКУ Стаття 1236 "Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини". Тому, якщо немає будь-яких інших підстав, то вважати заповіт громадянина С недійсним або нікчемним ми не можемо. Отже виходимо з того, що після його смерті все його майно спадкуватиме музей. Якщо це майно не є об"єктом спільної сумісної власності подружжя (згідно вимог ст. 61 Сімейного кодексу України), то дружині громадянина С. не належить право власності на частку у цьому майні. Згідно вимог частини першої ст. 1241 ЦКУ "Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
До таких спадкоємців, які матимуть право на обов"язкову частку, в даному випадку відносяться: дочка спадкодавця (тому що вона малолітня) і мати спадкодавця (тому що вона непрацездатна за віком). Син і дружина повнолітні, працездатні, тому їм обов"язкова частка у спадщині не належить. Виходячи із змісту ст. 1241 ЦКУ при відсутності заповіту всі четверо спадкоємців за законом мали би право на спадкування в рівних частках кожен, тобто по 1/4 частці. Підстави закликання їх до спадкування за законом передбачені ст. 1261 ЦКУ (Перша черга спадкоємців за законом), а рівність часток у спадщині - ст. 1267 ЦКУ.
Але так як громадянин С. залишив заповіт, то його донька і мати отримають по 1/8 частці кожна (1/2 від 1/4 ) у спадщині в якості обов"язкової частки, тобто, отримають майно на суму по 3 000 грн. кожна (24 000 ділимо на 8 отримуємо 3000).
Пояснення: