Недарма говорять, що природа - наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а сама становить її невід'ємну частину. Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь- якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.
Право неподільно пов’язане з усіма сферами життя суспільства – економікою, політикою, культурою. Воно виконує надзвичайно важливі функції: – гуманістичну – охороняє і захищає права людини; – організаторсько-управлінську і регуляторну – встановлює єдині для всіх правила суспільної поведінки, допомагає управляти суспільством, розв’язувати соціальні проблеми; – оціночно-орієнтаційну – поведінка усіх членів суспільства оцінюється з точки зору відповідності її законам; це дозволяє орієнтуватись в житті, вирішувати конфлікти, обирати ті чи інші варіанти вирішення ситуацій, спираючись на головний критерій – законно чи незаконно; – виховну – право формує певний світогляд, встановлює зразки правомірної поведінки; – охоронну – охороняє, захищає існуючі відносини і людей. У сучасних європейських країнах роль права, як головного суспільного регулятора, є загальновизнаною.
Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь- якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.
– гуманістичну – охороняє і захищає права людини;
– організаторсько-управлінську і регуляторну – встановлює єдині для всіх правила суспільної поведінки, допомагає управляти суспільством, розв’язувати соціальні проблеми;
– оціночно-орієнтаційну – поведінка усіх членів суспільства оцінюється з точки зору відповідності її законам; це дозволяє орієнтуватись в житті, вирішувати конфлікти, обирати ті чи інші варіанти вирішення ситуацій, спираючись на головний критерій – законно чи незаконно;
– виховну – право формує певний світогляд, встановлює зразки правомірної поведінки;
– охоронну – охороняє, захищає існуючі відносини і людей. У сучасних європейських країнах роль права, як головного суспільного регулятора, є загальновизнаною.