Як ви вважаєте чому незважаючи на гуманне ставлення до неповнолітніх правопорушників законодавець у певних випадках покладає на них таку саму відповідальність як її на дорослих
Щорічні відпустки працівникам молодше 18 років надаються в зручний для них час. Це необхідно враховувати під час складання щорічного графіка відпусток.
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. ст. 195 КЗпП
Тривалість щорічної основної відпустки для працівника молодше 18 років становить 31 календарний день (частина друга ст. 75 КЗпП; частина восьма ст. 6 Закону про відпустки).
Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року. Також не допускається заміна всіх видів відпусток, що надаються неповнолітнім працівникам, грошовою компенсацією.
1. Дівчина маалаа права на оплачувану відпустку на 8 календарних днів (7) та на 2 тижні за власний рахунок
2. Всі особи, молодші за 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду та надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП). Дії директора праавомірні
Ст. 188 КЗпП- З метою охорони здоров'я неповнолітніх стаття не допускає прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
Як виняток можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років при письмовій згоді одного з батьків (матері або батька) або особи, що їх замінює.
Неповнолітніх (у віці 14 до 15 років) учнів загальноосвітніх шкіл, учнів профтехучилищ приймають на легку роботу, не пов'язану зі шкідливими умовами праці, у вільний від навчання час за письмовою згодою одного з батьків або осіб, які їх замінюють.
Особа, яка бажає працевлаштуватися, має, відповідно до ст. 24 КЗпП, надати роботодавцеві усі необхідні для цього документи, а саме:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу (порушення цього правила тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 200 КпАП);
- трудову книжку (без трудової книжки можливе прийняття на роботу тільки за сумісництвом);
- документ про освіту (обов'язково подається, якщо це необхідне для допуску до відповідної роботи) (в інших випадках подання цього документа не обов'язкове, але його надання може стати важливим аргументом на корист доцільності прийняття такого працівника на роботу);
Відпустки
Щорічні відпустки працівникам молодше 18 років надаються в зручний для них час. Це необхідно враховувати під час складання щорічного графіка відпусток.
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. ст. 195 КЗпП
Тривалість щорічної основної відпустки для працівника молодше 18 років становить 31 календарний день (частина друга ст. 75 КЗпП; частина восьма ст. 6 Закону про відпустки).
Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року. Також не допускається заміна всіх видів відпусток, що надаються неповнолітнім працівникам, грошовою компенсацією.
1. Дівчина маалаа права на оплачувану відпустку на 8 календарних днів (7) та на 2 тижні за власний рахунок
2. Всі особи, молодші за 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду та надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП). Дії директора праавомірні
Ст. 188 КЗпП- З метою охорони здоров'я неповнолітніх стаття не допускає прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
Як виняток можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років при письмовій згоді одного з батьків (матері або батька) або особи, що їх замінює.
Неповнолітніх (у віці 14 до 15 років) учнів загальноосвітніх шкіл, учнів профтехучилищ приймають на легку роботу, не пов'язану зі шкідливими умовами праці, у вільний від навчання час за письмовою згодою одного з батьків або осіб, які їх замінюють.
Особа, яка бажає працевлаштуватися, має, відповідно до ст. 24 КЗпП, надати роботодавцеві усі необхідні для цього документи, а саме:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу (порушення цього правила тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 200 КпАП);
- трудову книжку (без трудової книжки можливе прийняття на роботу тільки за сумісництвом);
- документ про освіту (обов'язково подається, якщо це необхідне для допуску до відповідної роботи) (в інших випадках подання цього документа не обов'язкове, але його надання може стати важливим аргументом на корист доцільності прийняття такого працівника на роботу);
- довідку про стан здоров'я (за необхідності);
- інші документи (наприклад – військовий квиток).