1. трудовое право - это правотноления, которые необходимы для конкретной и четкой регламентации ее особенностей и спецификт, так как:
Все высшие органы власти, все органы мсу, государственные предприятия, учреждения, организации руководствуются и создают локальные акты в соответствии с нормами трудового законодательства. Оттуда и вытекает приоритет, раз на всех уровнях государственной власти представители тех самых органов придерживаются нормам трудового кодекса, значит на всех остальных не взирая от организационно-правовой формы и формы собственности это обязано быть важным и неукоснительно исполняться.
важность заключается в том , что работник должен быть застрахован и иметь гарантию со стороны работодателя по всем основопологающим позициям, а работодатель в свою очередь иметь право требовать от работника согласно его должностным инструкциям, трудовому зак-ву и непосредственно трудовому договору или соглашению добросовестного соблюдения всех вышеупомянутых действий.
2. трудовые правоотношения - это правоотношения складывающиеся между работником и работодателем, между работодателем и профсоюзом, для осуществления функций в отрасли труда как на государственном уровне, так и муниципальном уровне, а также частных фирм и т.д.
основаниям для возникновения трудовых правоотношения является трудовой договор (коллективный договор) заключенный между работник и работодателем с соблюдением норм трудового законодательства, то есть непосредственно ТК РФ и международных конвенций о труде.
Ст. 188 КЗпП- З метою охорони здоров'я неповнолітніх стаття не допускає прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
Як виняток можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років при письмовій згоді одного з батьків (матері або батька) або особи, що їх замінює.
Неповнолітніх (у віці 14 до 15 років) учнів загальноосвітніх шкіл, учнів профтехучилищ приймають на легку роботу, не пов'язану зі шкідливими умовами праці, у вільний від навчання час за письмовою згодою одного з батьків або осіб, які їх замінюють.
Особа, яка бажає працевлаштуватися, має, відповідно до ст. 24 КЗпП, надати роботодавцеві усі необхідні для цього документи, а саме:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу (порушення цього правила тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 200 КпАП);
- трудову книжку (без трудової книжки можливе прийняття на роботу тільки за сумісництвом);
- документ про освіту (обов'язково подається, якщо це необхідне для допуску до відповідної роботи) (в інших випадках подання цього документа не обов'язкове, але його надання може стати важливим аргументом на корист доцільності прийняття такого працівника на роботу);
1. трудовое право - это правотноления, которые необходимы для конкретной и четкой регламентации ее особенностей и спецификт, так как:
Все высшие органы власти, все органы мсу, государственные предприятия, учреждения, организации руководствуются и создают локальные акты в соответствии с нормами трудового законодательства. Оттуда и вытекает приоритет, раз на всех уровнях государственной власти представители тех самых органов придерживаются нормам трудового кодекса, значит на всех остальных не взирая от организационно-правовой формы и формы собственности это обязано быть важным и неукоснительно исполняться.
важность заключается в том , что работник должен быть застрахован и иметь гарантию со стороны работодателя по всем основопологающим позициям, а работодатель в свою очередь иметь право требовать от работника согласно его должностным инструкциям, трудовому зак-ву и непосредственно трудовому договору или соглашению добросовестного соблюдения всех вышеупомянутых действий.
2. трудовые правоотношения - это правоотношения складывающиеся между работником и работодателем, между работодателем и профсоюзом, для осуществления функций в отрасли труда как на государственном уровне, так и муниципальном уровне, а также частных фирм и т.д.
основаниям для возникновения трудовых правоотношения является трудовой договор (коллективный договор) заключенный между работник и работодателем с соблюдением норм трудового законодательства, то есть непосредственно ТК РФ и международных конвенций о труде.
Ст. 188 КЗпП- З метою охорони здоров'я неповнолітніх стаття не допускає прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
Як виняток можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років при письмовій згоді одного з батьків (матері або батька) або особи, що їх замінює.
Неповнолітніх (у віці 14 до 15 років) учнів загальноосвітніх шкіл, учнів профтехучилищ приймають на легку роботу, не пов'язану зі шкідливими умовами праці, у вільний від навчання час за письмовою згодою одного з батьків або осіб, які їх замінюють.
Особа, яка бажає працевлаштуватися, має, відповідно до ст. 24 КЗпП, надати роботодавцеві усі необхідні для цього документи, а саме:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу (порушення цього правила тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 200 КпАП);
- трудову книжку (без трудової книжки можливе прийняття на роботу тільки за сумісництвом);
- документ про освіту (обов'язково подається, якщо це необхідне для допуску до відповідної роботи) (в інших випадках подання цього документа не обов'язкове, але його надання може стати важливим аргументом на корист доцільності прийняття такого працівника на роботу);
- довідку про стан здоров'я (за необхідності);
- інші документи (наприклад – військовий квиток).