1. Виконайте завдання
А. Вкажіть, які властивості уваги проявляються в описаних ситуаціях.
1. Вона одночасно могла їсти, наспівувати нову пісеньку, поглядати на себе в дзеркало, розповідати щось матері та ще притупувати під столом підошвами капців. (І. Стаднюк «Війна»).
2. …сонце зайшло, вже ніби дрімота розлилась над густими садками, над густим лісом, а дід усе розказував, а діти все слухали неначе якусь дивну казку. (І. Нечуй-Левицький «Микола Джеря»).
3. Сиділа на вогкому пеньку й дивилася на далеку ку глибоко запалими очима. Не бачила й не чула, як її всі шукали, кликали, заглядали в льох, на горище. Не чула як пес моторошно вив услід машині. (К. Мотрич «Політ журавлів над не толоченими травами»).

Відповідь:Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.Під впливом стресу в організмі відбувається розпад білків, зменшується кількість вітамінів А, Е, С.

Наше життя складається з нескінченного ланцюжка хвилювань:

Свідомість зіштовхується з якоюсь проблемою;

Свідомість боре, щоб розв'язати цю проблему.

Пояснення:

Анализируя данные этих исследований,

В. М. Соколов разделил мо лодежь 1970-х

годов на три группы.

Большинство (около

70 %) составили те, кто

на первое место ставили такие ценности,

как «иметь интерес ную

работу», и «приносить

пользу людям», на второе – «заслужить уважение людей», и на третье – семейное сча стье,

счастье в любви. Вторая группа (22 %) ставила на первое место семейное счастье,

а на второе-третье места – интересную работу и материальное благополучие. Третью

группу (8 %) составляли те, для кого первой

жиз ненной ценностью было материальное

благополучие. У них, как правило, на второе

и третье места попадали «возможность заниматься только тем, что тебя интересует»

и «спокойная жизнь». Данные более ранних

исследо ваний показывают, что преобладание у советской молодежи «активистскиальтруи стических» ус та новок над «гедонистическими» и «эгои стическими» существовало не всегда. Так, на во что бы я

делал, если бы все мог?»

в 1927 г. из 3,5 тыс. человек 32 % ответили,

что проявили бы заботу

лишь о личном благополучии. В ис следовании

1967 г. таких оказа лось

в 2 раза меньше. Число

вы бравших различного

рода обще ственно полез ные виды деятельности в 1927 г. было 12%, а в 1967 г. – 52 % 2

.

Примерно для половины представителей молодого поколения 1970-х была характерна активная жизненная позиция. Она прояв лялась в различных

видах общественно полезной деятельности.

Так, на ос нове проведенного нами анализа результатов исследований рубежа 1970–

1980-х годов, проведенных на промышленных предприятиях Пермской области,3

были

вы де лены три уровня такой активности:

Объяснение: