Завдання 1 Із запропонованих слів вибрати ті, що характеризують відчуття.
Предметність, цілісність, рецептор, інтенсивність, структурність, тривалість,
чутливість, адаптація,
осмисленість, якість, константність, вибірковість, узагальненість,
подразник, обсяг, активність, аналізатор, сенсибілізація, апперцепція, синестезія.
Завдання 2. Яка закономірність відчуттів проявляється в кожному прикладі:
a) побувши у приміщенні, людина незабаром перестає відчувати запах горілого, хоча
новоприбула виразно відчує його; б) ОM. Скрябін та М. А. Римський-Корсаков мали
кольоровий слух, тобто чули звуки, забарвлені в різні кольори; в) орієнтування сліпоглухих у
довколишньому спирається переважно на відчуття нюхові, рухові, вібраційні та
відчуття дотику; г) під час обтирання обличчя холодною водою гострота зору пілота гача підвищилась; д) від посилення освітлення в залі звуки, що линули зі сцени,
стали здаватися глядачам голоснішими.
Виберіть той номер відповіді, у якому всі явища зазначено правильно.
1. а) зміна нюху, б) взаємодія аналізаторів, в) сенсибілізація,
г) сенсибілізація, д) синестезія;
2. а) адаптація, б) синестезія, в) специфічна сенсорна організації, г) сенсибілізація, д) сенсибілізація;
3. a) адаптація, б) специфіка абсолютного слуху, в) трентвання чутливості, г)
сенсибілізація, д) синестезія.
Завдання 3. Змоделюйте по дві ситуації, у яких демонструються предметність,
цілісність, структурність, константність, осмисленість та вибірковість сприймання. Завдання виконайте письмово.
Завдання 4. Подайте у вигляді структурної схеми зміст сприймання як пізнавального психічного процесу.
Завдання5 Створіть продовження розповіді: «Сутеніло. Йшов дрібний нудотний дощ. На трамвайній зупинці під однією парасолькою стояли дві дівчини. Вони про щось тихо розмовляли. Раптом…». Охарактеризуйте особливості творчої уяви за такими показниками: закінченість розповіді, яскравість та оригінальність образів, незвичність повороту сюжету, несподіваність кінцівки.
Завдання 6. Укажіть, які прийоми створення образів були використані в наступних випадках: Русалка. Змій-Горинич. Людина-амфібія. Колобок. Килим-літак. Дон Жуан. Буратіно. Чарівна лампа Аладіна. Шапка-невидимка. Баба Яга. Дружній шарж. Повітряна куля. Чарівна паличка. Соловей - розбійник. Карикатура на буржуя. Підводний човен. Радар, локатор.
Завдання7. Напишіть розповідь про Вашу групу. Кількість слів у розповіді може бути будь-яким, але слова повинні починатися з літер: НГОКНГОКНГОК.
Завдання 8. Проаналізуйте наведені визначення уяви. Яке з них, на ваш погляд,
найбільше повно відображає його сутність? Узагальніть ці визначення й сформулюйте комплексне поняття уяви.
1. Ільєнков Е.В. характеризував уяву як «постійне індивідуальне відхилення від уже знайденої й узаконеної форми».
2. Сутність уяви зв язується з переробкою у внутрішньому плані свідомості реальних зв'язків, відносин, властивостей об'єктів і явищ дійсності, з відшуковуванням у них нової
структури або змісту, схованих зв'язків і сторін.
3. Виготський Л. С. даючи характеристику уяві, писав, що «уява не повторює в тих самих сполученнях й у тих самих формах окремі враження, накопичені колись, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень. Інакше кажучи, привнесення нового в плин наших вражень і зміна цих вражень так, що в результаті виникає деякий новий, раніше не існуючий образ, становить, як відомо, саму основу тієї діяльності, що ми називаємо уявою».
4. Рубінштейн С.Л. пов'язував уяву з нашою здатністю й необхідністю творити нове: уяву він описував як «перетворення даного, здійснюване в образній формі»: «Визначення уяви можна уточнити як створення нового образу з матеріалів, що збереглися у вигляді уявлень від минулих сприймань, як створення нового у формі ідеального».
5. Уява описується як активна діяльність продуктивно- творчого, конструктивного характеру.
6. На думку К. С. Станіславського: «Уяву створює те, що є, що буває, що ми знаємо, а фантазія - те, чого в дійсності ми не знаємо, чого ніколи не було й не буде».
Завдання 9. Брушлинський А. В. заперечує специфіку уяви як особливої форми
відбиття й пропонує зводити її до мислення. Йому належить формулювання парадоксу співвідношення мислення й уяви: «Якщо уява полягає в «створенні нових думок», то чим тоді повинне займатися мислення?…Якщо ж уява створює «нові чуттєві образи», то неминучий висновок, що у відчуттях, сприйняттях і уявленнях, як і у мисленні, людині не відкривається нічого нового, що, мабуть, абсурдно». Запропонуйте свій варіант розв'язання парадоксу А. В. Брушлинського.
ответ: В статье выдвигается идея о том, что причиной отсутствия единства психологической науки является отказ от естественного метода психологии - самонаблюдения. Утверждается, что самоочевидность внутреннего опыта у Р. Декарта есть следствие совпадения в самонаблюдении гносеологии и онтологии, акта знания и акта бытия. Выявлен органичный, неискажающий характер интроспекции при понимании психики как управляемой механизмом апперцепции (что реализует понимание психики как определенным образом организованной внутренней работы, т.е. психический детерминизм). Механизм апперцепции означает наличие в психике исходной неоднородности, множественности, квазиполисубъектности. В связи с этим проблема эффективного самонаблюдения рассматривается как проблема эффективной коммуникации разномерных, разнокоординатных сфер психического аппарата человека, адекватных внутренних трансляций опыта и адекватных внутренних переводов.
Объяснение:
ответ:Педагог-психолог - на мой взгляд, очень важная и нужная профессия. У каждого человека в жизни наступает момент, когда он задумывается о своей будущей профессией. Каждый мечтает кем-то стать, может быть на кого-то похожим, может осознанно идет к какой-то цели, тем не менее каждый хочет найти себя в этой жизни. Я думаю, что будущая профессия должна приносить радость, чтоб отправляясь на работу не испытывать чувство тягости, нужно любить то дело, которым выпало тебе заниматься. У каждого человека в жизни наступает момент, когда он задумывается о своей будущей профессии. На сегодняшний день существует много профессий и любому человеку, в том числе и мне, предстояло стоять перед сложным выбором, решая, с какой деятельностью связать свою жизнь… А, выбор, действительно, был велик. Кем быть? Воспитателем детского сада, вожатым в школе, учителем, педагогом-психологом в школе ребенку узнать, понять и принять себя, научиться общаться с другими людьми, грамотно разрешать конфликты, выстраивать свой жизненный путь в соответствии со своими мечтами, желаниями, быть счастливым.