1. 2) 2. «Добрый человек! — закричал ямщик , — где дорога?» Директор спросил: «что, дождь перестал?»
3. Дубровский спросил: «где же Егоровна?» Мастер спросил, знают ли они о начале стройки? Князь Игорь сказал, что хочет поломать копье о конец поля половецкого
4. Она : «какие чудные цветы!» «Стану я пса кормить, — рассуждал он, — притом, пёс животное умное, сам найдёт пропитание». «И завтра будет бой?» — спросил он. «Посмотри в окно, — сказал он, — и успокойся». Балда приговаривал с укоризной: «не гонялся бы ты, поп, за дешевизной!»
За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.
Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом
земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день. https://ukrtvory.ru/tvir-opis-prirodi.html
2. «Добрый человек! — закричал ямщик , — где дорога?»
Директор спросил: «что, дождь перестал?»
3. Дубровский спросил: «где же Егоровна?»
Мастер спросил, знают ли они о начале стройки?
Князь Игорь сказал, что хочет поломать копье о конец поля половецкого
4. Она : «какие чудные цветы!»
«Стану я пса кормить, — рассуждал он, — притом, пёс животное умное, сам найдёт пропитание».
«И завтра будет бой?» — спросил он.
«Посмотри в окно, — сказал он, — и успокойся».
Балда приговаривал с укоризной: «не гонялся бы ты, поп, за дешевизной!»
Ранок сонця
За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.
Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом
земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день. https://ukrtvory.ru/tvir-opis-prirodi.html