Очень Спишите, расставляя знаки препинания. Постройте схемы, определите вид придаточных в СПП.
1. Что из всего нами затеянного в пылу юного жара может получиться мы в то время и предположить не могли.
2. Когда карета приехала к окраине деревни царь велел кликнуть мужика который шёл в поле.
3. В надежде что проливной дождь наконец-то закончился она выглянула на улицу и огляделась по сторонам.
4. Как только наступил рассвет туристы двинулись в путь.
5. Никто не знал когда закончится дождь идущий с самого утра.
6. Когда разговор этот был окончен я долго ещё сидел у окна размышляя о которого не вернуть.
7. Мне хотелось ещё раз увидеть тот дом что томит моё сердце воспоминаниями о былом.
8. Следует прожить свою жизнь так чтобы потом не было за что краснеть.
Нам тоже такое задавали
Объяснение:
Безлюдний берег здавався таким, як колись у дитинстві, як часом бачив він у снах, у кучерявих верболозах, що подекуди припадали до води, купаючи у Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівалися піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл та зелена рута.
Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочище в межиріччі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж навесні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, у якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки входили у свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було пере на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ.
Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль із золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощі.
І докоряв собі Береговець, що малював іноді казна-що, вигадував неіснуюче. Або ще гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час... І, може, від того не знав радості й щастя творчості.