• Переведите текст на русский язык
РУСАЛЬНИЙ КВІТ
Із полотна війне таємничою чарівністю місячного сяйва, тремкою тишею теплої літньої ночі. І заполонить уяву дивна дивина. Довго перед очима у сріблястому мареві хитатимуться дівочі постаті в білих сорочках до п'ят, з пишними розпущеними косами. І гойдатиме темна річкова гладінь великі блюдечка білих водяних лілій.
Художник Іван Миколайович Крамськой назвав свою картину «Русалки», переповівши в ній мовою пензля давню слов'янську легенду про русальний квіт – латаття біле, або, як їх у нас називають, білі водяні лілії, що обернулись на русалок.
З усіх водяних квіток у цієї слава найдзвінкіша. Бо хіба ж не заслуговує вона того?!
Коли літнім ранком приходжу до тихого озерця, де на підрум'яненому сонцем плесі срібляться лілії, мене завжди охоплює якесь незвичайне почуття. Ніби у казку потрапив. Узагалі, мабуть, немає такої країни, де б не було легенд про білу водяну лілію.
В Італії, наприклад, поширена легенда про красуню Мелінду, яку вкрав болотяний цар-страховисько і одружився з нею. Від того шлюбу і народилося латаття біле, пелюстки якого нагадують колір обличчя Мелінди, а тичинки – золотаві коси красуні. Кожного ранку вкриває Мелінда трясовину квітами, нагадуючи своїй згорьованій матері, що вона жива, вічно юна і царює над болотом.
А знаменита одолень-трава наших предків, виявляється, є не що інше, як ця ж рослина. Тільки в давнину, за переказами, мала вона силу незрівняну, перемагала всілякі недуги й нечисть. Та найбільше вірили в одолень-траву купці, посли та інші мандрівні люди. Хто лагодився в дорогу, промовляв такі слова: «Іду я в чисте поле, а в чистому полі росте одолень-трава. Одолень-трава! Не я тебе поливав, не я тебе породив; породила тебе мати сира-земля. Одолень-трава! Здолай ти злих людей, щоб злого про нас не думали, поганого не мислили; віджени ти чародія, ябедника, одолень-трава! Здолай мені гори високі, доли низькі, озера сині, береги круті, ліси темні, пеньки і колоди!..».
Послужлива пам'ять наших добрих дідусів і бабусь донесла до нас чимало дивовижних переказів і повір'їв про русальний квіт. Одне з цих повір'їв застерігає: квітку білої водяної лілії не слід приносити в дім, бо разом з нею до хати прийде і нещастя. Здогадуюся: це дуже закохана в природу, далекоглядна і передбачлива людина придумала таке! Певно, любила усією душею це срібно-біле водяне диво і турбувалася про його збереження.
От і зронила першою з вуст слова, які до зберегти рослину для далеких нащадків, тобто для нас із вами. І тепер, коли бачу, як стрімголов кидаються у воду запопадливі молодики, щоб мерщій зірвати часто одну-єдину лілію, що не знати як ще уціліла, коли бачу зів'ялий розтерзаний квіт у руках тих, хто повертається з річки, якось жаль стає, що старе повір'я нині уже забуте.
За Є. /. Шморгуном
2. Словарная работа
Гладінь – гладь реки, озера; латаття — водяная лилия; нечисть – не-1 чистые духи, лешие, ведьмы; повір'я – поверье (предание, основанное на мифологических представлениях); страховисько – страшилище (тот, кто наводит страх, пугает); сяйво – сияние; трясовина – трясина.
3. Лексико-грамматический анализ текста
> Объясните смысл названия «Русальний квіт», переведите его на русский язык. Соответствует ли заголовок теме текста? Сформулируйте его основную мысль.
> Найдите в тексте элементы повествования и описания.
> Какая древняя славянская легенда отражена в картине И. Н. Крамского «Русалки», в повести Н, В. Гоголя «Майская ночь, или Утопленница»? Какие легенды о белой водяной лилии существовали у других народов?
> Найдите в тексте сравнение, которое оформлено как предложение, но самостоятельного предложения не представляет. Какое чувство автора передаёт сравнение?
> Текст отличается высокой эмоциональностью. Созданию эмоционального звучания подчинены языковые средства. Назовите их.
> Найдите в тексте сложноподчинённые предложения с придаточными изъяснительными. Докажите, что они и бессоюзные предложения с двоеточием – грамматические синонимы. Определите стилистическую роль бессоюзных предложений с двоеточием.
> Проанализируйте сложноподчинённые предложения с придаточными определительными.
> Аргументируйте принадлежность данного текста к художественному стилю речи.
РУСАЛЬНЫЙ КВИТ
Из полотна войне таинственным очарованием лунного сияния, дрожащей тишиной теплой летней ночи. И заполонит воображение странная странность. Долго перед глазами в серебристом мареве будут качаться девичьи фигуры в белых рубашках до пят, с пышными распущенными волосами. И качать темная речная гладь большие блюдца белых водяных лилий.
Художник Иван Николаевич Крамской назвал свою картину «Русалки», переповівши в ней языком кисти древнюю славянскую легенду о русальная квит – кувшинка белая, или, как их у нас называют, белые водяные лилии, что обратились в русалок.
Из всех водяных цветков у этой самая звонкая слава. Разве не заслуживает она того?!
Когда летним утром прихожу к тихому озеру, где на подрумяненном солнцем плеси серебрятся лилии, меня всегда охватывает какое-то необычное чувство. Будто в сказку попал. Вообще нет такой страны, где бы ни было легенд о белой водяной лилии.
В Италии, например, распространена легенда про красавицу Мелинду, которую украл болотный царь-чудовище
Объяснение: