Прочитай текст. ответь на вопросы: Слог и звук — это одно и то же?
Деление слова на слоги и перенос слова совпадают?
Что из них: деление слова на слоги или правила переноса — фонетическое явление, а что — правило правописания?
Найди ответы на вопросы в тексте упражнения, выпиши их.
Слог — единица звучащей речи, как и звук. Слог может состоять из одного или нескольких звуков.
Вершиной слога и обязательной его частью является гласный звук. Кроме гласного в слог может входить один или несколько согласных: по-я-сни-ца, встре-ча, дру-зья. Слоги бывают открытые и закрытые. Открытые слоги — оканчивающиеся на гласный. Это слоги вида Г, СГ, ССГ, где Г — гласный, а С — согласный. Закрытый слог — это слог, оканчивающийся на согласный.
Слова из одного слога называются односложными, из двух, трёх или более слогов — по количеству слогов: двусложными, трёхсложными или просто многосложными.
Нельзя путать деление слова на слоги с правилами переноса слов со строки на строку. Это близкие, но разные явления. Слогоделение — это членение звучащего слова. Оно определяется особенностями нашего произношения. Правила переноса слов — это правила правописания.
Мы переносим слово по слогам. Однако мы применяем дополнительные правила:
— нельзя переносить на следующую строку или оставлять на строке одну букву (нельзя перенести: я-блоко);
— нельзя переносить на следующую строку часть слова, начинающуюся с ъ, ь, й (нельзя перенести: пол-ьёт, стро-йка);
— двойные согласные разделяются знаком переноса (надо перенести: кон-ный, но не ко-нный);
— в цепочке букв ГСГ знак переноса должен следовать после первой гласной (надо перенести: мо-ряк, но не мор-як);
— группу согласных между гласными можно разделять любым можно перенести: се-стра, сес-тра и сест-ра).
сказуемое-пахнул(откуда?)с берега-обсоятельство; пахнул(чем?)дыханьем-дополнение; дыханьем)каким?)жарким-определение.
2)судно-подлежащее.ожило-сказуемое.
3)все-подлежащее.зашевелились-сказуемое.
4)Матросы-подлежащее.взялись, выкатили-однородные сказуемые. взялились(за что?)за коромысло-дополнение.ручного брашпиля-определение. поругиваясь и отдуваясь-обстоятельство. якорь-дополнение.
5)судно"Два друга"-подлежащее.прокатилось-сказуемое.медленно-обстоятельство. в ворота-обстоятельство. порта-дополнение. поставили-сказуемое. паруса-дополнение.
6)бриз-подлежащее. усилился и гнал-сказуемое. ходко-обстоятельство.судно-дополнение. вдоль-обст. берега-доп.
7)глаз маяка-подл.остался-сказ.красный-определ. далеко за кормой-обст.
8)люди-подл. спешили-сказ. усталые-опр. в койки-обст.
Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.
Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь гав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна гати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.
Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії.
Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.