Жили были дед да старуха. Старуха работала не покладая рук, а дед даже палец о палец не ударит. Старуха всё пахала: за водой к колодцу ходила, коров даила. Старухе не нравится на такое зрелище, как дед лодыря гоняет, вот она и говорит деду: ты бы хоть все усилия не трать, не плюй в потолок, раскали побольше печку хотя бы, а то на холодной лежишь.
ВІЙНА ГРИБІВ
У старі часи цар Горох воював з грибами. Гриб боровик, над грибами полковник, під дубочком сидячи, на всі гриби дивлячись, почав наказувати:
– Приходьте ви, білянки, до мене на війну!
Відмовилися білянки:
– Ми – стовпові дворянки! Чи не підемо на війну! Приходьте ви, рижики, до мене на війну!
Відмовилися рижики:
– Ми – багаті мужики! Чи не підемо на війну!
- Приходьте ви, хвилі, до мене на війну!
Відмовилися хвилі:
- Ми, хвилі, - старенькі! Чи не підемо на війну!
- Приходьте ви, опеньки, до мене на війну!
Відмовилися опеньки:
– У нас ноги тонкі! Чи не підемо на війну!
– Приходьте, грузди, до мене на війну!
– Ми, грузди, – хлопці дружні! Ходімо на війну!
Жили были дед да старуха. Старуха работала не покладая рук, а дед даже палец о палец не ударит. Старуха всё пахала: за водой к колодцу ходила, коров даила. Старухе не нравится на такое зрелище, как дед лодыря гоняет, вот она и говорит деду: ты бы хоть все усилия не трать, не плюй в потолок, раскали побольше печку хотя бы, а то на холодной лежишь.