Ми поспілкувалися з Вікторією Шевчук, координаторкою проєкту від Українського товариства охорони птахів, BirdLife International в Україні, аби дізнатися як виконувався проєкт з відновлення води на Кардашинських озерах, чому птахи можуть використовуватися як надійні індикатори прихованих та явних локальних і регіональних екологічних негараздів та чим загрожує зникнення навіть одного виду місцевої фауни.
«Відновлення прісних водойм на Півдні України: пониззя Дніпра та Дніпро-Бузького лиману (Кардашинські озера)» — це проєкт Українського товариства охорони птахів та «Кока-Кола Україна Лімітед», який розпочався у 2015 році і тривав 3 роки. Проєкт був покликаний покращити гідрологічний режим прісних озер та розв’язати важливу соціальну проблему щорічних підтоплень у 4-х місцевих громадах.
Стан каналу до початку проєкту
— Розкажіть про проєкт з відновлення води на Кардишинських озерах.
Проєкт цікавий тим, що Кардашинські озера — унікальна водна екосистема, яка утворилася на території найпівденнішого у Європі масиву торфових боліт. Свого часу тут видобувався торф, внаслідок чого, утворилося 11 прісних озер, які були сполучені між собою вузькими каналами і через магістральний канал мала зв’язок з річкою Чайка. Важливо зазначити, що ця територія є об’єктом Смарагдової мережі, яка належить до водно-болотних угідь міжнародного значення, що потребують охорони, і також є територією важливою для збереження птахів.
— В чому особливість цієї місцевості та чому вона потребувала втручання?
Проблема була в тому, що у весняний період тут часто ставалися повені. Вода занадто наповнювала озера через слабку проточність магістрального і з’єднувальних каналів, внаслідок чого і підтоплювала навколишні села Важливість та інноваційність проєкту полягала в тому, що він ідеально поєднував в собі природоохоронні і соціально-економічні компоненти завдяки відновленню гідрологічного режиму 11 прісноводних озер, які знаходяться у пониззі Дніпра і з’єднані з Дніпром магістральним каналом та в такий іб захистити від підтоплення кілька населених пунктів: с. Велика Кардашинка, с. Мала Кардашинка, с. Кардашинка, с. Кохани.
— Чому Українське товариство охорони птахів звернуло увагу на цю територію?
Для Товариства охорони птахів ця територія є важливою, бо вона має міжнародний статус IBA (Important Bird Area) — важлива місцевість для існування птахів, зокрема тут знаходиться колонія баклана малого. Це один з глобально вразливих видів птахів, які потребують особливої природоохоронної уваги. Також через погіршений гідрологічний режим Кардашинських озер від підтоплення потерпало місцеве населення, яке звернулося до Товариства за до у розв'язання цієї проблеми, усвідомлюючи, що територія має високе природоохоронне значення. Таким чином, проблемна територія потребувала уваги як з соціальної точки зору, так і з точки зору збереження ландшафтного і біологічного різноманіття. Водночас розв’язання проблеми гарантувало збільшення об’єму прісної води в природному навколишньому середовищі. А це ще один аргумент, на користь важливості покращення гідрологічного режиму. Тому ми разом із Кока-Кола вирішили прочистити канали, через які постійно відбувалися підтоплення навколишніх населених пунктів.
Мне нравятся музыка и танцы. Очень люблю слушать музыку и двигаться в танце. Когда я была маленькой, мечтала научиться танцевать. В этом году моя мечта сбылась. Я хожу в музыкальную школу, учусь танцевать. Сначала у меня ничего не выходило, но постепенно стало получаться. Мелодия меня завораживает. Теперь я танцую под музыку. . .
Музыка и танцы мне учиться, я забываю про свои неудачи, когда танцую. Без музыки и танцев скучно жить и работать.
Даже пение птиц нас радует. Кто из нас не слышал песню жаворонка? Его звонкая трель бесконечным потоком льется над полями. Песни птиц передают красоту природы, жизни.
Музыку нельзя не любить.
Какие люди живут там, где не звучит музыка? Угрюмые, черствые, с равнодушными лицами. Даже в грозные годы войны в осажденном Ленинграде звучала Пятая симфония Д. Шостаковича и знаменитая Седьмая симфония П. Чайковского. Их играли голодные музыканты, двигая замерзшими пальцами смычки по струнам скрипок. Музыка им верить в победу, в будущее.
Вот почему мои самые любимые занятия – музыка и танцы
Ми поспілкувалися з Вікторією Шевчук, координаторкою проєкту від Українського товариства охорони птахів, BirdLife International в Україні, аби дізнатися як виконувався проєкт з відновлення води на Кардашинських озерах, чому птахи можуть використовуватися як надійні індикатори прихованих та явних локальних і регіональних екологічних негараздів та чим загрожує зникнення навіть одного виду місцевої фауни.
«Відновлення прісних водойм на Півдні України: пониззя Дніпра та Дніпро-Бузького лиману (Кардашинські озера)» — це проєкт Українського товариства охорони птахів та «Кока-Кола Україна Лімітед», який розпочався у 2015 році і тривав 3 роки. Проєкт був покликаний покращити гідрологічний режим прісних озер та розв’язати важливу соціальну проблему щорічних підтоплень у 4-х місцевих громадах.
Стан каналу до початку проєкту
— Розкажіть про проєкт з відновлення води на Кардишинських озерах.
Проєкт цікавий тим, що Кардашинські озера — унікальна водна екосистема, яка утворилася на території найпівденнішого у Європі масиву торфових боліт. Свого часу тут видобувався торф, внаслідок чого, утворилося 11 прісних озер, які були сполучені між собою вузькими каналами і через магістральний канал мала зв’язок з річкою Чайка. Важливо зазначити, що ця територія є об’єктом Смарагдової мережі, яка належить до водно-болотних угідь міжнародного значення, що потребують охорони, і також є територією важливою для збереження птахів.
— В чому особливість цієї місцевості та чому вона потребувала втручання?
Проблема була в тому, що у весняний період тут часто ставалися повені. Вода занадто наповнювала озера через слабку проточність магістрального і з’єднувальних каналів, внаслідок чого і підтоплювала навколишні села Важливість та інноваційність проєкту полягала в тому, що він ідеально поєднував в собі природоохоронні і соціально-економічні компоненти завдяки відновленню гідрологічного режиму 11 прісноводних озер, які знаходяться у пониззі Дніпра і з’єднані з Дніпром магістральним каналом та в такий іб захистити від підтоплення кілька населених пунктів: с. Велика Кардашинка, с. Мала Кардашинка, с. Кардашинка, с. Кохани.
— Чому Українське товариство охорони птахів звернуло увагу на цю територію?
Для Товариства охорони птахів ця територія є важливою, бо вона має міжнародний статус IBA (Important Bird Area) — важлива місцевість для існування птахів, зокрема тут знаходиться колонія баклана малого. Це один з глобально вразливих видів птахів, які потребують особливої природоохоронної уваги. Також через погіршений гідрологічний режим Кардашинських озер від підтоплення потерпало місцеве населення, яке звернулося до Товариства за до у розв'язання цієї проблеми, усвідомлюючи, що територія має високе природоохоронне значення. Таким чином, проблемна територія потребувала уваги як з соціальної точки зору, так і з точки зору збереження ландшафтного і біологічного різноманіття. Водночас розв’язання проблеми гарантувало збільшення об’єму прісної води в природному навколишньому середовищі. А це ще один аргумент, на користь важливості покращення гідрологічного режиму. Тому ми разом із Кока-Кола вирішили прочистити канали, через які постійно відбувалися підтоплення навколишніх населених пунктів.Мне нравятся музыка и танцы. Очень люблю слушать музыку и двигаться в танце. Когда я была маленькой, мечтала научиться танцевать. В этом году моя мечта сбылась. Я хожу в музыкальную школу, учусь танцевать. Сначала у меня ничего не выходило, но постепенно стало получаться. Мелодия меня завораживает. Теперь я танцую под музыку. . .
Музыка и танцы мне учиться, я забываю про свои неудачи, когда танцую. Без музыки и танцев скучно жить и работать.
Даже пение птиц нас радует. Кто из нас не слышал песню жаворонка? Его звонкая трель бесконечным потоком льется над полями. Песни птиц передают красоту природы, жизни.
Музыку нельзя не любить.
Какие люди живут там, где не звучит музыка? Угрюмые, черствые, с равнодушными лицами. Даже в грозные годы войны в осажденном Ленинграде звучала Пятая симфония Д. Шостаковича и знаменитая Седьмая симфония П. Чайковского. Их играли голодные музыканты, двигая замерзшими пальцами смычки по струнам скрипок. Музыка им верить в победу, в будущее.
Вот почему мои самые любимые занятия – музыка и танцы