У реченнях з прямою мовою поставте потрібні розділові знаки. Перевірте себе за поданими схемами. Визначте в тексті прийменники та сполучники БУДУ БЛАГОДАРНА
Книгу ставимо на полицю дивимось на неї, відчуваємо її присутність. Кинувши оком на чиюсь книжкову шафу, знаємо, до кого завітали. Бо книги — то друзі. Безліч книг тільки розсіює нас. Отож, коли ти неспроможний прочитати те, що маєш, достатньо мати — скільки прочитаєш — радить Сенека на схилі літ.
Хтось інший візьме до рук, хтось інший гортатиме сторінки ... — ось що засмучує нас у передчутті розлучення з книгою. Бо книга — це те, що має свою форму, вагу, фізичні виміри. А водночас духовну глибину, якій немає вимірів. Наче повторення людини, яка теж поєднує в собі ті два начала: фізичне, обмежене, й духовне — безмежне. Якийсь мов інтимний зв'язок поєднує людину з книгою (А. Содомора).
1. «П. П», — а.
2. «П...» — а.
2. долгожданный срок - прилагательное (исключение)
3. суконная, казенная, военная, отменная шинель - прилагательное (суф -енн-, -онн-)
прожженная шинель - причастие (суф. -нн-, есть приставка, совер.вид)
4. подкошенный, пораненный брат, на шинели поношенной - причастия (суф. -енн-, есть приставка, совер.вид)
5. Лес не пораненный, не порубленный, не корчеванный, не поваленный, не заваленный, не расстроенный - причастия (5 причастий - суф. -енн-, есть зависимые слова, приставки, сов. вид, а у корчеванный - суф -нн-, зависимое слово простуженный - причастия (суф. -енн-, есть приставки, сов. вид)
раненый, контуженый - прилагательное (от глагола несов. вида).
Вроде так.