Упражнение. Спишите, раскрывая скобки, восстанавливая пропущенные буквы и знаки препинания. Подчеркните деепричастные и причастные обороты как члены предложения. 1.Дорогу пересекал ручей с переброше(нн/н)ым через него жердя(нн/н)ым мостиком. 2.Она старалась (не)терять из вида красивый плавно убегающий треугольник парусов спотыкалась падала и снова бежала. 3. Ей поглощенной нетерпеливым желанием поймать игрушку (не)смотрелось по сторонам… 4. Од..левая их она постепе(нн/н)о теряла силы останавливаясь все чаще и чаще чтобы пере..дохнуть или смахнуть с лица ли..кую паутину. 5.Раз она огл..нулась и лесная громада с ее пестротой пер..ходящей от дымных столбов света в листве к темным расселинам дремучего сумрака глубоко поразила девоч..ку. 6.С (не)высокого изрытого к..рнями обрыва Ассоль увидела что у ручья сидит человек держа в руках (с/з)бежавшую яхту и всесторо(нн/н)е ра(сс/с)матривает ее с любопытством слона поймавшего бабочку.

Объяснение:

Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. Тому в іменниках української мови багато різних закінчень.

Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу — -а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню — -і /-еві/ -ю. Закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком □ показано нульове закінчення: парт, площ — □.

Объяснение:

Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. Тому в іменниках української мови багато різних закінчень.

Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу — -а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню — -і /-еві/ -ю. Закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком □ показано нульове закінчення: парт, площ — □.