В данный текст вставьте пропущенные буквы и недостающие знаки препинания.
Месяц светил в окно, и луч его играл по земл..ному полу хаты. Вдруг на яркой полосе пересекающ..й пол пром..лькнула тень.
Я пр..встал и взгл..нул в окно: кто(то) вторично проб..жал мимо его и скрылся Бог зна..т куда.
Я (не, ни)мог пол..гать чтоб это существо (с, з)бежало по отвесу берега; однако ему (не)куда было деват..ся. Я встал накинул бешмет опоясал кинжал и тихо(тихо) вышел из хаты; (на)встречу мне слепой мал..чик.
Я пр..таился у забора и он верн..й но осторожн..й поступ..ю л мимо меня. (Под)мышкой он нес какой(то) узел и повернув к пристан.. стал спускат..ся по узкой и крутой тропинк...
«В тот день немые возопиют и слепые пр..зрят» подумал я следуя за ним в таком ра(с, сс)тоянии, чтоб (не, ни)терять его из вида
2. Анализ синтаксиса текста:
а) Тема текста, дайте тексту свое название.
б) Количество предложений, какие преобладают или сложные), как они раскрыть тему текста.
в) Какие синтаксические фигуры речи встретились в данном тексте (приведите 2-3 примера)
Формы лица глагола выражают отношение действия, обозначенного глаголом, к говорящему лицу.
Различаются три лица глаголов: первое, второе и третье.
Форма первого лица единственного числа обозначает действие говорящего: пою, зайду.
Форма первого лица множественного числа обозначает действие группы лиц, в которую входит и говорящий: поём, зайдём.
Форма второго лица единственного числа обозначает действие собеседника:поёшь, зайдёшь.
Форма второго лица множественного числа обозначает действие группы лиц, в которую входит и собеседник: поёте, зайдёте.
Формы третьего лица единственного и множественного числа обозначают действия того или тех, кто не участвует в диалоге, т.е. не является говорящим или собеседником: поёт, зайдёт, поют, зайдут.
Категорию лица и числа глаголы имеют только в настоящем и будущем времени изъявительного наклонения и в повелительном наклонении. Глаголы в времени и в условном наклонении не имеют категории лица, но изменяются почислам и родам: (я, ты, он) вёл\ \ — мужской род, (я, ты, она) вел\а\ — женскийрод, (я, ты, оно) вел-\о\ — средний род, (мы, вы, они) вел-\и\ — множественноечисло.
Не все глаголы русского языка имеют полный набор личных форм.
В русском языке существуют так называемые недостаточные и избыточные глаголы.
Недостаточные глаголы не имеют полного набора форм по тем или иным причинам. Некоторые глаголы не имеют формы 1-го лица ед. числа, так как они затруднительны Для произношения: победить, убедить, переубедить, разубедить, очутиться, ощутить, затмить, дерзить и др. В тех случаях, когда всё-таки необходимо употребить форму 1-го лица этих глаголов, прибегают к описательному должен победить, хочу убедить, могу очутиться.
У ряда глаголов не употребляются формы 1-го и 2-го лица единственного и множественного числа по смысловым причинам (эти глаголы называют процессы, происходящие в природе или в мире животных): телиться, щениться, ржаветь, брезжить, белеться, светлеться, раздаться (о звуке), разгореться и т. п.
В современном русском языке имеет место и противоположное явление, когда у некоторых глаголов образование форм лица настоящего (или простого будущего) времени идёт двумя разными брызгать — брызжет/ брызгает, капать —каплет/капает, плескать — плещет/плескает, тыкать — тычет/тыкает, махать —машет/махает и др.
Відповідь:Олександр Сергійович Пушкін намагався найдетальніше і найправдивіше відобразити світ, типи й характери людей свого часу. Він багато передав своїм героям: теми віршів та розмов, духовні скарби книжок власної бібліотеки, де душа:
Себя невольно выражает
То кратким словом, то крестом
То вопросительным крючком.
Але він не хотів, щоб його ототожнювали з його героями. Пушкін відстоював не тільки власну самостійність, але й незалежність своїх героїв, визнаючи за ними право диктувати авторові свою історію. Мене дуже вразили рядки з пушкінського листа до князя Вяземського, друга та одного з перших критиків роману: «Ти знаєш, що вчинила моя Тетяна? Вона заміж вийшла!»
Однією з характерних особливостей Олександра Пушкіна як поета була надзвичайна різнобічність його творчого таланту. Лірика була для поета однією з можливостей передавати свої почуття та настрої, брати участь у суспільно-політичному та літературному житті Росії.
Пушкін привернув мою увагу перш за все як виразник передових поглядів свого століття, як співець політичної свободи. Найбільш чітко його погляди можна побачити в оді «Вольність», написаній у 1817 році. Твір відображає різноманітні почуття автора: палке бажання свободи, обурення проти тиранів. Революційно лунали для читачів заключні рядки другої строфи:
Тираны мира, трепещите!
А вы, мужайтесь и внемлите,
Восстаньте, падшие рабы!
Не раз тема кохання зливається у віршах Пушкіна з ліричним пейзажем, який гармонує з почуттям, що володіє поетом. Чітко це простежується у віршах «Хто знає край, де небо блисне» та «На згір’ях Грузії лежить нічна імла».
Але особливо хочеться зупинитися на ще одній темі: роздумах про долю поета, його призначення в умовах жорстокої миколаївської реакції. Він складає вірш «Пророк», написаний безпосередньо під враженням кривавої розправи над декабристами. В образі пророка виступає поет-громадянин, який несе своє палке, вільне слово до народу. Тільки той справжній поет, з погляду Пушкіна, хто завжди душею та подумом зі своїм народом. Тільки він може виправдати своє призначення: правдивим поетичним словом пробудити у людства високі почуття. Він закликає поета «глаголом жечь сердца людей».
Олександр Пушкін у вірші «Я пам’ятник собі…» стверджує, що заслужив право на визнання та любов народу тим, що:
… чувства добрые я лирой пробуждал.
… в мой жесткий век восславил я Свободу
и милость к падким призывал.
Із байдужістю приймає поет хвалу та наклеп. «Обиды не страшась, не требуя венца», Пушкін залишається вірним своєму покликанню.
Лірика Пушкіна, будучи живим відгуком поета на сучасне йому життя, разом із тим переростає його добу та не втрачає свого значення і в наші дні. Гадаю, що вірші Пушкіна вічні, вони цікаві людям різних поколінь, «усіх часів та народів».
Отже, творчість Олександра Сергійовича Пушкіна є надзвичайно багатою. В ній я знайшла немало цікавого і повчального. Всім своїм рідним і друзям я буду рекомендувати читати поезію цього видатного поета.