Маю зошит, маю книжку, Он лежать вони на ліжку. Маю читанку й буквар, Значить, справжній я школяр. Хоча бігаю, як вітер, Та вже знаю кілька літер. Їх навчилась від татуся, Решту в школі я навчуся. Залишайся вдома, лялько! Хоч мені тебе і жалко, Ти іще не підросла – І для школи ще мала.
(Г. Черінь)
Перше вересня
Жовтіє листя на тополі. Летять у синяві хмарки. Відкриті навстіж двері в школі — Ідуть до школи першачки. З гілок тополь злітає листя, Кружляє й падає до ніг. Уперше діти урочисто Переступають цей поріг.
(Н. Забіла)
Осінні дарунки
Наталочка-школярочка Вже ростом немала. Вона цієї осені У перший клас пішла. В дарунок першокласниці Щасливий день приніс І яблука-антонівки, І мідний цвіт беріз. Навкруг сади пишалися У зелені, в красі. Школярка дарувала Свої гостинці всім. Вона ішла веселою По росяній землі. І з нею привіталися Курлики-журавлі. До неї посміхалися Дорослі й школярі. Вона ж про них читала В своєму букварі. Про їхню дружбу щиру, Про школу, рідний дім Школярочка напише У зошиті своїм.
Никто на меня смотрит ,ведь я всего-то обычный куст сирени.Мне скучно одному. Вот бы у меня был друг! Мы бы могли поговорить и не только. Наверно? А если ему будет лучше одному?Я думал и не мог определиться чего я хочу.И мне стало очень грустно опять. Но вдруг на меня посмотрела кошка и залезла под меня. Я обрадывался ! Что ко мне хоть кто-то подошёл ,но жаль я её не понимаю а он меня. Он стал ласкаться о мои ветки и мне стало приятно. Но тут пошёл дождь и кошка заснула.А я тихонько укрыл её своими листьями.
Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку.
Маю читанку й буквар,
Значить, справжній я школяр.
Хоча бігаю, як вітер,
Та вже знаю кілька літер.
Їх навчилась від татуся,
Решту в школі я навчуся.
Залишайся вдома, лялько!
Хоч мені тебе і жалко,
Ти іще не підросла –
І для школи ще мала.
(Г. Черінь)
Перше вересня
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
(Н. Забіла)
Осінні дарунки
Наталочка-школярочка
Вже ростом немала.
Вона цієї осені
У перший клас пішла.
В дарунок першокласниці
Щасливий день приніс
І яблука-антонівки,
І мідний цвіт беріз.
Навкруг сади пишалися
У зелені, в красі.
Школярка дарувала
Свої гостинці всім.
Вона ішла веселою
По росяній землі.
І з нею привіталися
Курлики-журавлі.
До неї посміхалися
Дорослі й школярі.
Вона ж про них читала
В своєму букварі.
Про їхню дружбу щиру,
Про школу, рідний дім
Школярочка напише
У зошиті своїм.