1. «Був невеличкий і худий, волосся в нього стирчало на всі боки, як колючки в кактуса», – так авторка описує ...
А) механічного інструктора
Б) Клима
В) Сашка Смика
Г) потворне банькате створіння
2. Прізвисько Клима:
А) Бетховен №2
Б) Поганський Паганіні
В) Джура
Г) Скрипаль-невдаха
3. Улюблене заняття головного героя:
А) гра на скрипці
Б) живий футбол
В) плавання
Г) різьба по дереву
4. Дивовижні створіння у басейні були схожі на ...
А) жуків
Б) хробаків
В) пацюків
Г) жаб
5. Колір монстрів:
А) червоний
Б) коричневий
В) блакитний
Г) зелений
6. Досконале мистецтво космічних монстрів:
А) робити з людей монстрів
Б) гіпнозувати
В) перетворюватися на людей
Г) передавати думки на відстані
7. Улюблена страва потворних банькатих створінь:
А) муха під шубою
Б) жуки-рогачі, обмащені салом
В) консервовані метелики під майонезом
Г) морозиво із лелечків хробаків
8. Колір автомобіля:
А) білий
Б) жовтий
В) чорний
Г) блакитний
9. Марка автомобіля:
А) «Запорожець»
Б) «Бобик»
В) «Москвич»
Г) «Жигулі»
10. Ім’я бабусі Клима:
А) Серафима
Б) Світлана
В) Солоха
Г) Соломія
11. Пісня, яку найчастіше співаала бабуся:
А) «Несе Галя воду»
Б) «Розпрягайте, хлопці, коні»
В) «Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька»
Г) «Ой гия, гиля, гусоньки на став»
12. Те, що виявилося сильнішим за наймогутнішу зброю:
А) бабусині квіти
Б) протиотрута Соломії
В) антижаб
Г) комахи-бройлери
Відповідь:
«Слово “лірика” у перекладі з давньо- грецької мови означає lyrikós — лірний; твір, виконаний під акомпанемент »Спочатку коломийки були приспівками до танцю, але потім вони перетворилися на самостійний пісенний жанр.Свою історичну повість «Захар Беркут» Франко написав у 1882 році, коли за плечима уже був філософський факультет Львівського університету, переклади Софокла й Евріпіда, дві наукові праці з економіки, фольклорне дослідження «Про Борислав», перші вірші, редакторська робота у журналі «Друг», зміна москвофільської орієнтації на більш радикальну українофільську, два ув’язнення австро-угорською владою за «соціалістичну пропаганду». Крім того, саме у той час романтичний стиль письма поступово змінювався на реалізм.На початку 1882 року у листі до свого приятеля Івана Білея Іван Франко ділився своїми творчими планами: «Думка в мене була — написати повість по-німецьки… історично-сенсаційно-реальну, та що, вже ось пару місяців ношуся з нею, як дурний з ступою, а навіть зачати ще не вспів. Чи вспію ж восени скінчити, і взагалі, чи буде з тої кози м’ясо?». Невідомо, чи перейшов би Іван Якович від слів до діл, якби не… конкурс. Так, літературний тематичний конкурс. І так, уявіть собі, вони уже існували у ХІХ столітті. 27 вересня 1882 року Львівський часопис «Зоря» оголосив конкурс, в умовах якого було зазначено: «Темат до повістей належить брати з нашого народного життя, будь теперішнього, будь минувшого, з життя інтелігенції або з життя сільського люду; по можності переважати повинна сторона ідеальна, єсли тільки не віддаляється від правди. Світлі прояви нашого життя, яко взірці, достойні загального наслідування, будуть для нас найбільше пожаданим матеріалом». Як винагороду переможцеві журнал обіцяв «платити за лист печаті по 20—25 з[олотих] р[инських]», про що ми знаємо із листування письменника. Упродовж півтора місяця Франко працював над текстом. Зрештою, у 1883 році він отримав премію за твір, який було надруковано у «Зорі» під назвою «Захаръ Беркутъ. Образъ громадского житя карпатскои Руси въ XIII вѣцѣ».Жанр: історична повістьКобза́р — український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум (мелодійних речитативів змінюваних форм), релігійних піснеспівів, моралізаторських пісень, а також казок та переказів, супроводжуваних грою на кобзі, лірі або бандурі, звідки інша їхня назва — лірники або бандуристиПояснення: