1.Центральна проблема твору"Дорогою ціною"
М. Коцюбинського.
2.З якою метою написа
ний цей історичний твір.
3.Основна думка твору
ТНіч перед боєм".
4.Що зрозуміли бійці, слу
хаючи дідів? Ніч перед
боєму
5.Центральна проблема
твору Шпапа Славка
Беркути"
6.Риси характеру героїв, притаманні вам (" шпага Славка Беркути")
— Ходи над річкою тихо, як ходить сонечко. І тоді ти неодмінно побачиш живу казку, —учив мене дідусь.
— І ось ми з ним на зеленому березі. Сідаємо у човен і тихо відпливаємо від берега. М’яко лягає весло у прохолодну чисту воду. Потім дідусь кладе весло на дно човна і прикладає палець до вуст.
— Раптом у воді щось булькнуло, і над поверхнею застрибала маленька краснопірка. За нею гнався смугастий окунь, настовбурчивши колючки свого плавця. В цю мить біла лілія підставила рибці зелений листочок, схожий на долоню. Краснопірка вистрибнула на нього і завмерла, а окунь стрілою промчав мимо.
— Ква-а-ах! — зітхнула полегшано жаба.
Краснопірка почала підстрибувати на листочку. Танцює! — вирішив зелений коник, гойдаючись над водою на тоненькій травинці. Він дістав свою жовту скрипочку.
— Ті-лі-лінь, ве-се-лінь, — зазвучала ніжна пісенька.
Почувши її, звідкісь узялися метушливі пуголовки, жук-водолюб виринув з глибини, навіть жук-вертячка застиг. Заслухався.
Стомилася рибка танцювати, чемно вклонилася товариству і пірнула у воду. Тут і скрипочка затихла. Артистам аплодували прозоро крилі бабочки, схожі на вертольотики.
Я теж хотів заопладувати, але глянув на дідуся і згадав його пораду поводитися на воді тихо. Раптом біля куща верболозу щось зблиснуло, вдарило по поверхні великим хвостом і над водою показалася риб’яча голова.
— Та це ж щука! — вирвалося в мене.
— Ти-хо! Починається ще одна казка, — приклав палець до вуст дідусь
В Україні водяться два види зайців: русак і біляк. Взимку їх легко відрізнити за кольором шубки. У біляка хутро взимку біле-білесеньке, тільки кінчики вух темні. Біляка важко помітити на білому сніжку. Заєць-біляк в Україні зустрічається рідко.
Заєць-русак в Україні зустрічається частіше. Влітку його хутро сірого кольору, з боків жовто-руде, а на спині - бурувате. На зиму шубка зайця-русака біліє з боків, і він стає менш помітним для хижаків.
Взимку зайці харчуються корою, дрібними гілочками, сухою травою, якщо знайдуть. Постійного житла у зайців немає, і в сильні холоди вони ховаються під засніженими кущами та у неглибоких ямках. Якщо сніг глубокий, зайці навіть риють у ньому нори, щоб сховатися від холодного вітру.