1. Чому хлопець у хутряній шапці не встиг утекти від міліції?
2. Чим найбільше захоплювався Юлько Ващук?
3. З-поміж багатьох здібностей, якими була обдарована Лілі Теслюк, чого вона, на жаль, не вміла?
4. Яким людям по-доброму заздрив Славко Беркута?
5. Назвіть ім′я князя, якого Юлько Ващук охарактеризував як «доброго, хороброго, мудрого…»
6. Ким був за професійною діяльністю батько Славка Беркути?
7. Що, на думку батька Беркути, є максимальним навантаженням на людину?
8. На кого був схожим Юлько, коли брався за якусь домашню роботу?
9. Який малюнок Юлька найбільш подобався його мамі?
10. У якому класі Славко Беркута під час турніру навмисне програв партію в шахи Юльку Ващуку?
11. Що купив Славко Беркута в магазині замість масла?
12. Чому тривалий час батьки кепкували зі свого сина Славка?
13. Що хотів подарувати Юлько Лілі Теслюк після закінчення театральної вистави? 14. Яке місце здобув Славко Беркута під час змагань шпажистів у Харкові?
15. Від чого, на думку Славка, не можна віднайти порятунку?
16. Чому Славко Беркута почав битися на шпагах з Юльком Ващуком?
17. Чому після поєдинку поранений Юлько захотів стати щонайменше героєм?
18. У чому Юлько Ващук звинуватив після поранення Славка Беркуту?
19. Через що учні 7-Б отримають занижені оцінки за поведінку?
20. Чого, на думку тренера Андрія Степановича, повинен бути позбавлений справжній спорт?
21. Хто з учителів став на захист Славка Беркути щодо того, що хлопець не пив вино й не є хуліганом?
22. Які виховні заходи практикувалися в багатьох школах і були ефективними?
23. Яким чином Славко Беркута був виправданим у школі на суді?
24. Хто підставив Славка Беркуту щодо випивки й чому?

Не так часто літературні твори викликають жваве обговорення серед моїх однолітків. А поезія Василя Голобородька викликала, якщо можна так сказати, справжній фурор. Перше, що спадає на думку, якщо виникає потреба схарактеризувати якось його творчість, — слово «дивно». Він пише дивні і неочікувані тексти. До того ж усе в його творах є дивним і неочікуваним. Дивує форма, вона близька до вільного, білого вірша — в ній простежується темп, але часто нема рими, іноді цей темп раптово змінюється, як змінюється музична тема. І образи в автора теж дуже неочікувані. Зелене волосся дощу, слова, якими ми мовчимо на самоті. Все це так незвично, але так захоплююче і цікаво.

Звичайні теми поет реалізує по-своєму. Наприклад, поезія про дощ. Мабуть, вірші про дощ писав кожен поет, навіть початківці завжди звертаються до цієї теми. Можливо, саме тому, коли бачиш у заголовку це слово, очікуєш чогось банального, звичного опису природи. Але в Голобородька дощ інакший. У його сприйнятті це зелене волосся, яке плете хмара, а в дощ вплетене все — і сам ліричний герой, і хата, і дерева. І коли дощ скінчиться, все зміниться (хтось набігається, хтось напасеться). А хтось повернеться в дім, що теплий, немов гніздо. Таке своєрідне бачення одразу характеризує автора як талановиту, незвичну людину. Він бачить світ по-своєму і пише по-своєму, зовсім не так, як писали до нього. І річка теж вплетена в дощ, немов дівоча стрічка, і дерева... Здається, ліричний герой бачить вищу єдність, гармонію світу. Дуже свіжим, новим здається цей текст.

Схоже враження справляє і текст «Ми йдемо». У цьому вірші автор звертається до однієї з традиційних тем української літератури. Мені чомусь навіть згадуються «Каменярі» Франка. Той самий вічний рух, вічний неспокій. Але «Ми йдемо» у Василя Голобородька — дуже оригінальний вірш. У його ритм вплетено рух, відчутна динаміка слова, рух думки, рух героїв, рух слів і рядків загадково поєднуються між собою. Поет створює не тільки свій власний ритм, а й власні слова. Мені дуже сподобався образ «тихомрійні села». З точки зору граматики, такого прикметника нема, а от з точки зору життя — він є. Бо як інакше назвати тихі, мальовничі села? Дуже влучний епітет!

Я переконаний, що поезія має бути неповторною, оригінальною, має відображати специфічне авторське бачення світу. Саме такою є поезія Василя Голобородька. Я шкодую, що не познайомився з його творчістю раніше, бо відтепер він один із моїх найулюбленіших поетів.

Подробнее - на -

Відповідь:Учасники українського театру корифеїв:

І. Карпенко-Карий

Марко Кропивницький

Михайло Старицький

Микола Садовський

Панас Саксаганський

Марія Заньковецька

Марія Садовська та ін.

Жанри: трагедія, комедія, інтермедія, драма, містерія, водевіль

Трагікомедія — вид драматичних творів, які мають ознаку як трагедії, так і комедії. Трагікомічне світобачення, що лежить в основі трагікомедії, пов'язане з відчуттям відносності існуючих критеріїв життя, абсурдності буття, відмовою від моральних абсолютів, непевності в духовних цінностях.

Сарказм (від грец. σαρκασμός, буквально «розривати м'ясо») — зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений зневаги.

Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного.

Пояснення: