у мене у відповіді посилання на твір в перекладі Максима Рильського, тому трішки відрізняється.
Куди тур поскакав... мова йде про Всеволода (а)
цитата Славний яр-тур Всеволоде! / Стоїш ти на полі ратному, / Сиплеш на воїнів стрілами, / Гримиш об шоломи половецькі / Мечами гартованими. / Де тільки тур виросте, / Золотим своїм шоломом посвічуючи, / Там і лежать зітнуті / Нечестиві голови половецькі...
"Мутен сон" бачив Святослав (б)
цитата Смутен сон приснився Святославові / На горах київських.
Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства.
Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор п'яти збірок віршів ("Під сільською стріхою", "Під хмарним небом", "Хвилини" та ін.), оповідань, повістей ("Серед темної ночі", "Під тихими вербами"), п'єс ("Ясні зорі", "Серед бурі", "На громадській роботі" та ін.), етнографічного збірника в трьох томах, "Словаря української мови".
Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка "Украла"
Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка "Украла". Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали "на гарячому".
Але я не можу назвати її "злодійкою" і вимагати, як "...один великий школяр, не дуже розумний і не дуже жалісливий": "Бач, що вигадана, — красти! її треба прогнати з школи!" Переживання маленької героїні, яка "часто сидить на сухому хлібові", дуже болючі й щирі. Це свідчить про те, що вона — чесна і добра дитина, але мучиться від голоду, переживає і все ж чинить зло. Олександра ж не винувата, що у своїй сім'ї з батьком-п'яницею їй доводиться не жити, а тільки існувати! Я уявляю, як заздрила дівчинка подрузі Прісці, що завжди приносила з дому пиріжки, перепічки, коржі!
Відповідь:
у мене у відповіді посилання на твір в перекладі Максима Рильського, тому трішки відрізняється.
Куди тур поскакав... мова йде про Всеволода (а)
цитата Славний яр-тур Всеволоде! / Стоїш ти на полі ратному, / Сиплеш на воїнів стрілами, / Гримиш об шоломи половецькі / Мечами гартованими. / Де тільки тур виросте, / Золотим своїм шоломом посвічуючи, / Там і лежать зітнуті / Нечестиві голови половецькі...
"Мутен сон" бачив Святослав (б)
цитата Смутен сон приснився Святославові / На горах київських.
Пояснення:
Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства.
Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор п'яти збірок віршів ("Під сільською стріхою", "Під хмарним небом", "Хвилини" та ін.), оповідань, повістей ("Серед темної ночі", "Під тихими вербами"), п'єс ("Ясні зорі", "Серед бурі", "На громадській роботі" та ін.), етнографічного збірника в трьох томах, "Словаря української мови".
Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка "Украла"
Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка "Украла". Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали "на гарячому".
Але я не можу назвати її "злодійкою" і вимагати, як "...один великий школяр, не дуже розумний і не дуже жалісливий": "Бач, що вигадана, — красти! її треба прогнати з школи!" Переживання маленької героїні, яка "часто сидить на сухому хлібові", дуже болючі й щирі. Це свідчить про те, що вона — чесна і добра дитина, але мучиться від голоду, переживає і все ж чинить зло. Олександра ж не винувата, що у своїй сім'ї з батьком-п'яницею їй доводиться не жити, а тільки існувати! Я уявляю, як заздрила дівчинка подрузі Прісці, що завжди приносила з дому пиріжки, перепічки, коржі!