1. Дівчина з балади ,,Причинна" «сумує, воркує, білим світом нудить», наче:
а) ластівка; б) синичка; в) голубка; г) солов’їха.
2. Русалки балади,,Причинна" знову поверталися до води, коли:
а) загавкав собака;
б) піднявся вітер і розпочався дощ;
в) закукурікали півні;
г) закувала зозуленька.
3. Які тропи використано в цьому уривку Широкий Дніпр не гомонить, / Розбивши вітер чорні хмари, / Ліг біля моря одпочить?
а) Епітет і метафору;
б) метафору та алегорію;
в) алегорію та порівняння;
г) порівняння та гіперболу.
4. За народною уявою, русалки — це дівчата або жінки, які:
а) не дотримувалися заповідей Бога;
б) були прокляті матерями;
в) під час купання втопилися;
г) зрадили чоловіків.
5. Міфічні істоти вилізали вночі з Дніпра не берег у баладі «Причинна» , щоб:
а) згадати своє життя, коли вони були людьми;
б) погрітися під місячним сяйвом;
в) зустрітися з ворожкою;
г) побачити і залоскотати козака.
6. Народ поважає Основ’яненка у творі«До Основ’яненка» за те, що він:
а) міг яскраво відтворити картини природи рідного краю;
б) надавав матеріальну до бідноті;
в) мав співучий голос;
г) із захопленням розповідав цікаві пригоди і бувальщини.
7. Художні засоби, використані поетом у реченні Слава не поляже, / Не поляже, а розкаже, / Що діялось в світі.
а) епітет і анафора; б) повтор і метонімія; в) метафора і гіпербола; г) повтор і метафора.
8. Славу України, на думку Т. Шевченка у творі«До Основ’яненка», містять:
а) кургани; б) пісні українські; в) літописні трактати; г) твори політичного спрямування.
9. Голосною, правдивою, без хитрої мови називає поет у творі«До Основ’яненка»:
а) пісню; б) історію рідного краю; в) козацьку традицію; г) Московщину.
10. Укажіть троп, яскраво виражений в уривку:А весною, мов на диво, / На мене дивились:
а) гіпербола; б) порівняння; в) метафора; г) алегорія.
11. Описуючи гори Кавказу(,,Кавказ") , поет звертає увагу читача на те, що вони:
а) надто високі; б) засіяні горем; в) дуже старі; г) дивують своєю красою.
12. З питанням «Коли вона прокинеться?» письменник звертається у творі ,,Кавказ" до:
а) справедливості; б) долі людської; в) свідомості кавказців; г) совісті гнобителів.
13. Народ уславлюватиме бога у творі ,,Кавказ" у разі, якщо він його:
а) духовно збагачуватиме;
б) захистить і заспокоїть;
в) звільнить від поневолення;
г) шануватиме у своїх молитвах.
14. Війна — це не тільки смерть «людей муштрованих», але й(,,Кавказ"):
а) голод; б) сльози; в) хвороба; г) розчарування.
15. Поет у творі ,,Кавказ" возвеличує не тільки «лицарів великих», але й:
а) гори Кавказу; б) Бога святого; в) батьків загиблих; г) тогочасну історичну епоху.
16. Характеризуючи правду, Т. Шевченко у творі ,,Кавказ" обурено проголосив, що вона:
а) закута в кайдани; б) кров’ю полита; в) п’яна; г) химерна і підступна.
17. Стародавнє місто, яке згадує Т. Шевченко, розпочинаючи поему( розділ«Передмова») :
а) Єгипет; б) Стамбул; в) Вавілон; г) Кафа.
18. Свій твір «Гайдамаки» письменник присвятив людині, яка безпосередньо брала участь у його викупі з кріпацтва( розділ«Передмова») :
а) В. Григоровичу; б) К. Брюллову; в) В. Жуковському; г) І. Сошенку.
19. Ліричний герой поеми «Гайдамаки» буде «Білолицему» ( розділ«Передмова») :
а) розповідати цікаві пригоди з власного життя;
б) сповідувати власні гріхи;
в) писати твори про героїчне минуле;
г) співати думу.
20. Митець не може визначити меж для( розділ«Передмова» «Гайдамаки») :
а) творчих здібностей кобзарів;
б) краю;
в) світла;
г) духовного збагачення кожної віруючої людини
21. Звертаючись до гайдамаків поема «Гайдамаки», поет пропонує їм( розділ«Передмова») :
а) вирушити на пошуки долі;
б) згадати славне минуле;
в) осмислити власну життєву мету;
г) згадати козацькі літописи.
22. Про кого Т. Шевченко зазначив, що вони на бенкеті, наче на раді(«Гайдамаки» розділ«Передмова») :
а) гетьманів; б) сотників; в) панів; г) отаманів.
23. Ляхи у поемі «Гайдамаки» порівнюються із(розділ «Інтродукція»):
а) жорстокими псами; б) вельможною панею; в) чорними воронами; г) смердючим болотом.
24. Король Польщі, який хотів шляхтичам добра, «як дітям мати» «Гайдамаки» (розділ «Інтродукція»):
а) Сигізмунд-Август; б) Генріх Валуа; в) Станіслав Понятовський; г) Стефан Баторій.
береза помітно вирізняються від усіхдерев у світі. її незрівнянн красанагадує вродливу дівчину. красивабереза за всякої пори року. раньоївесни вона покидає чудові сережки.потім береза закосичується молодоюзеленню. у моєму саді росте берізка її кора біла, вона немовби сяє в темряві. листя нагадують сердечки. знизу вониопушені шовковистими волосинками. гілки, тонкі, довгі, від вітру, наче, переплітаються. восени березовелистячко, що впало на вологу землю, нагадує мідні монети. листя берези першим почигає жовтіти. це зворушливл і трохи сумно.
але згадаймо тих, хто платив велику ціну для того, щоб пустки не було. це стосується широко відомого нині українського письменника івана багряного та його героїв, що живуть на сторінках роману "тигролови".
головним героєм роману є григорій многогрішний — нащадок славного предка дем'яна многогрішного, який у xvii столітті був висланий разом із сім'єю до сибіру. григорій у xx столітті іде тією ж стежкою на каторгу. ми ше не бачимо цього в'язня, але відчуваємо, що це неординарна людина. чим же він міг так залякати, шо його присутність у поїзді, який везе каторжників, перевіряють на кожній зупинці, сам начальник конвою пильнує многогрішного?
але не вдалося утримати конвою шаленої молодості. григорій, вирізавши ножем у підлозі кілька дощок, вистрибнув з вагона. це був стрибок у безвість, але саме після цього вчинку многогрішний перетворився на легенду для тих людей, які вимушені були їхати далі.
чекісти одразу розіслали телеграми по всій транссибірській магістралі і по всіх прикордонних заставах. вони шукали особливого злочинця, якого було засуджено на 25 років.
про особливість цього хлопця можна було здогадатися ще на самому початку, коли через заґратовані вікна на начальника дивились дві цятки блискучих очей. ці ж самі блискучі, але разом з тим і божевільні очі ми побачимо через деякий час, коли зустрінемо григорія у тайзі. він, украй виснажений, обірваний, з давно не голеним обличчям, бореться зі смертю, бореться за життя. так, йому треба перебороти голод, холод, страх, інакше — для чого ж він тікав. хіба для того, щоб померти у тайзі?
коли григорій поголився знайденим і самим же ві мисливським ножем, ми побачили "суворе, металеве великі очі горіли немов у божевільного".
усе це наслідок немислимих для людини фізичних та моральних страждань, яких він зазнав у катівнях нквс. але за що мучився цей юнак? може, за те, що походить з трипілля, з того краю, у якому саме перебування виховує у людині відчуття причетності, глибинного зв'язку з праісторією свого народу. а може, через те його катовано, що він є правнуком дем'яна многогрішного, а у радянські часи вважалося майже злочинним мати шляхетне походження. чи через те, що брав участь у знаменитому холодноярівському повстанні, мета якого — "воля україни або смерть". остання причина говорить про григорія як про людину, наділену дійовим патріотизмом.
отож, виявляється, що ще юнаком він пройшов горнило національно-визвольної боротьби. а потім підпілля, роки навчання в києві, опанування професії інженера-авіатора, арешт, катівні нквс. скільки випало на долю хлопця? безперечно він вийшов з усіх цих негараздів як герой, з гордо піднятою головою, як лицар української національної ідеї.
через те, що він зараз опинився у родині сірків і відходить від нелюдських знущань, здоровіє фізично і духовно, ми не можемо казати, що григорій зрікся своєї ідеї. його участь у боротьбі за долю свого рідного народу ще попереду. він обов'язково повернеться в україну будь-якою ціною, бо йому боляче чути журливу українську пісню з концтабору, бачити сльози дочок розкуркулених батьків, українських дівчат, які торгують собою в хабаровському ресторані, аби врятувати собі життя. григорій не може спокійно дивитися, як одна з них, не витримавши ганьби, схилилась і заплакала. "григорій рипнув зубами. зціпив їх до болю. вибух раптової, несамовитої люті струснув ним. йому хотілось враз ревнути дико, скажено, схопитись і потрощити все! — поламати стільці, побити на цурки люстру, порозкидати фаготи й габої, поперекидати порозганяти все " многогрішний сприймає біль дівчини як свій власний, цим самим підкреслюючи, що залишається органічною частиною свого народу.
таке співчутливе ставлення до співвітчизників є результатом надзвичайно високої моральності, духовної шляхетності. хлопець здатен ризикувати своїм власним життям, аби іншим. варто пригадати той факт, що він, не знаючи тайги, вночі іде шукати воду, бо всім хочеться пити, особливо жінкам і дитині хто його примушував це робити? але відчуття чужого болю переважає власний страх, невпевненість у собі.
григорій наділений винятковою делікатністю і скромністю у стосунках із наталкою, яку врятував від ведмедя, ризикуючи знову ж таки власним життям.
разом із своїми позитивними рисами характеру многогрішний наділений також і здатністю до помсти. але це помста не за власні інтереси, це помста за скривджену батьківщину. пригадаймо погоню григорія за своїм кривдником мед вином, рішучість, з якою він розстріляв ворога свого народу.