1. Дівчина з балади ,,Причинна" «сумує, воркує, білим світом нудить», наче:
а) ластівка; б) синичка; в) голубка; г) солов’їха.
2. Русалки балади,,Причинна" знову поверталися до води, коли:
а) загавкав собака;
б) піднявся вітер і розпочався дощ;
в) закукурікали півні;
г) закувала зозуленька.
3. Які тропи використано в цьому уривку Широкий Дніпр не гомонить, / Розбивши вітер чорні хмари, / Ліг біля моря одпочить?
а) Епітет і метафору;
б) метафору та алегорію;
в) алегорію та порівняння;
г) порівняння та гіперболу.
4. За народною уявою, русалки — це дівчата або жінки, які:
а) не дотримувалися заповідей Бога;
б) були прокляті матерями;
в) під час купання втопилися;
г) зрадили чоловіків.
5. Міфічні істоти вилізали вночі з Дніпра не берег у баладі «Причинна» , щоб:
а) згадати своє життя, коли вони були людьми;
б) погрітися під місячним сяйвом;
в) зустрітися з ворожкою;
г) побачити і залоскотати козака.
6. Народ поважає Основ’яненка у творі«До Основ’яненка» за те, що він:
а) міг яскраво відтворити картини природи рідного краю;
б) надавав матеріальну до бідноті;
в) мав співучий голос;
г) із захопленням розповідав цікаві пригоди і бувальщини.
7. Художні засоби, використані поетом у реченні Слава не поляже, / Не поляже, а розкаже, / Що діялось в світі.
а) епітет і анафора; б) повтор і метонімія; в) метафора і гіпербола; г) повтор і метафора.
8. Славу України, на думку Т. Шевченка у творі«До Основ’яненка», містять:
а) кургани; б) пісні українські; в) літописні трактати; г) твори політичного спрямування.
9. Голосною, правдивою, без хитрої мови називає поет у творі«До Основ’яненка»:
а) пісню; б) історію рідного краю; в) козацьку традицію; г) Московщину.
10. Укажіть троп, яскраво виражений в уривку:А весною, мов на диво, / На мене дивились:
а) гіпербола; б) порівняння; в) метафора; г) алегорія.
11. Описуючи гори Кавказу(,,Кавказ") , поет звертає увагу читача на те, що вони:
а) надто високі; б) засіяні горем; в) дуже старі; г) дивують своєю красою.
12. З питанням «Коли вона прокинеться?» письменник звертається у творі ,,Кавказ" до:
а) справедливості; б) долі людської; в) свідомості кавказців; г) совісті гнобителів.
13. Народ уславлюватиме бога у творі ,,Кавказ" у разі, якщо він його:
а) духовно збагачуватиме;
б) захистить і заспокоїть;
в) звільнить від поневолення;
г) шануватиме у своїх молитвах.
14. Війна — це не тільки смерть «людей муштрованих», але й(,,Кавказ"):
а) голод; б) сльози; в) хвороба; г) розчарування.
15. Поет у творі ,,Кавказ" возвеличує не тільки «лицарів великих», але й:
а) гори Кавказу; б) Бога святого; в) батьків загиблих; г) тогочасну історичну епоху.
16. Характеризуючи правду, Т. Шевченко у творі ,,Кавказ" обурено проголосив, що вона:
а) закута в кайдани; б) кров’ю полита; в) п’яна; г) химерна і підступна.
17. Стародавнє місто, яке згадує Т. Шевченко, розпочинаючи поему( розділ«Передмова») :
а) Єгипет; б) Стамбул; в) Вавілон; г) Кафа.
18. Свій твір «Гайдамаки» письменник присвятив людині, яка безпосередньо брала участь у його викупі з кріпацтва( розділ«Передмова») :
а) В. Григоровичу; б) К. Брюллову; в) В. Жуковському; г) І. Сошенку.
19. Ліричний герой поеми «Гайдамаки» буде «Білолицему» ( розділ«Передмова») :
а) розповідати цікаві пригоди з власного життя;
б) сповідувати власні гріхи;
в) писати твори про героїчне минуле;
г) співати думу.
20. Митець не може визначити меж для( розділ«Передмова» «Гайдамаки») :
а) творчих здібностей кобзарів;
б) краю;
в) світла;
г) духовного збагачення кожної віруючої людини
21. Звертаючись до гайдамаків поема «Гайдамаки», поет пропонує їм( розділ«Передмова») :
а) вирушити на пошуки долі;
б) згадати славне минуле;
в) осмислити власну життєву мету;
г) згадати козацькі літописи.
22. Про кого Т. Шевченко зазначив, що вони на бенкеті, наче на раді(«Гайдамаки» розділ«Передмова») :
а) гетьманів; б) сотників; в) панів; г) отаманів.
23. Ляхи у поемі «Гайдамаки» порівнюються із(розділ «Інтродукція»):
а) жорстокими псами; б) вельможною панею; в) чорними воронами; г) смердючим болотом.
24. Король Польщі, який хотів шляхтичам добра, «як дітям мати» «Гайдамаки» (розділ «Інтродукція»):
а) Сигізмунд-Август; б) Генріх Валуа; в) Станіслав Понятовський; г) Стефан Баторій.
Іван Сила – реальна постать, український боксер, важкоатлет, що був визнаний найсильнішою людиною на Землі у минулому столітті. Про цю людино було знято фільм та написано О. Гаврошем твір, що має назву «Неймовірні пригоди Івана Сили». У цій казці розповідається про різні реальні та вигадані уявою автора події, що стались у житті Івана.
Іван був народжений у багатодітній родині, у досить ранньому віці змушений був покинути батьків та податися на заробітки до міста. Саме у місті почалися його справжні пригоди. Тут він влаштувався працювати вантажником, де, завдяки своїй силі, порався за половину робочого дня. На вокзалі важкоатлет познайомився зі своїм другом Микулцею, якого благородно врятував від побиття. Іван хоч і мав шалену силу, проте ніколи не застосовував її проти слабих та хворих.
Визначною подією у житті Сили стає знайомство з Доктором Брякусом. Саме цей чоловік розповів йому, що треба багато тренуватись, правильно харчуватись та всіляко розвивати себе. Завдяки цьому знайомству Іван і став спортсменом. Проте не полишав цей чоловік і важкої праці на вокзалі: «...він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал». Це дає нам усвідомити, що Іван – не лише талановита, а й працьовита та сильна духом людина.
Чимало хорошого або ж поганого траплялось у житті цього чоловіка: смерть тренера, звинувачення у його вбивстві, тюрма, цирк, захист тварин, операція з заміни кістки на металеву пластину. Але у кожній ситуації важкоатлет вмів найголовніше – залишатися людяним та добрим, захищати тих, хто в цьому має потребу, вперто йти до своєї мети та постійно розвиватися. Іван наділений багатьма привабливими рисами, які б мав виховувати у собі кожний.
Наше життя подібне до подорожі – шляху, який судилося зробити людині від народження і до останнього дня перед порогом вічності.Упродовж всього життя людина постійно ставить собі запитання: ” А в чому сенс життя? Для чого я живу”? І жоден з нас до кінця не може знайти відповідь на нього.
Сенс життя – тема така ж важлива, як і саме життя. Прагнення до пізнання сенсу властиве кожному з нас. Дійсно, у чому сенс життя? Чому ми такі, які є? Як дізнатися, чого робити не варто, як не помилитися? Останнім часом люди не часто замислюються над сенсом свого життя, вважаючи це даремним заняттям і марною тратою часу. Люди настільки зав’язнули в побуті, що прибрали зі свого життя саме головне – сенс і мету.У кожної людини свої цілі в житті. Для когось це просто купівля нових меблів або набору посуду, а комусь потрібна шикарна квартира і хороша машина… Інші зовсім вважають, що в житті немає і бути не може ніякого сенсу… Є і такі люди, що вважають, що ми живемо для того, щоб народити і виховати дітей, створити сім’ю… Але у будь-якому випадку в кожному з нас закладено залишити щось після себе. Скільки людей, стільки і думок!
На мою думку, сенс життя полягає в тому, щоб стати щасливим. Але додам маленьке уточнення: він полягає у пошуку. У пошуку самого себе в цьому величезному і незрозумілому світі, у пошуку прекрасного. Сенс життя – навчитися жити по-справжньому. Що це означає? Це значить навчитися бачити найпростіше, помічати зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах і перестати жити складними формулами та розрахунками, а повністю довіряти своєму серцю, своїй душі.