1. Де відбуваються події, описані в повісті?
А. Києві Б. Вінниці В. Вишнополі
2. Що означає слово «пригода»?
А. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване)
Б. Приходити на до в скрутну хвилину
В. Бути потрібним
3. Визначте жанр твору.
А. Детектив Б. Краєзнавчий детектив В. Пригодницька повість
4. У кого в роду Софійки з’явилися коралі?
А. Тітки Сніжани Б. Софійки В. Бабусі Клави
5. Яка була кличка кобили прабабці Ніни?
А. Мальва Б. Майорчик В. Маківка
6. Як називалося село, де жила бабуся Софійки?
А. Половинчик Б. Вишнопіль В. Покровчик
7. Чим схожі були між собою Міщенки?
А. Були балакуни Б. Мали подвійну душу В. Надзвичайно веселі
8. Яке прізвище мала тітка Сніжана?
А. Ліщина Б. Завадчук В. Вишня
9. Про кого сказано:
"Уже мало не коло самого будинку мусила ховатись у кущі. Біля рогу стояв худенький хлопчик із прив' ялим букетиком польових квітів. Знудьговано колупав носком
святкового босоніжка пилюку й раз по раз діловито поглядав то на руку, де в людей буває годинник і де в
нього нічого не було..."
А. Софійку та Сашка Б. Вадима та Ірину В. Сніжану та Валентина
10. Куди потрапила Софійка під час останньої мандрівки у шафі?
А у минуле своєї прапрабабусі
Б у минуле мами
В у майбутнє
11. Установіть відповідність
1. Сашко
2. Вадим
3. Софійка
А. – Слухай, а може, ти бре- бре? Може, ніякого екстрасенса й близько нема, ти хочеш забашляти на моїх старих фотках. За них нині теж бабки дають!
Б. Софійко, гарна погода. Може, погуляїм у старому парку? Жду тебе у шість за рогом твого будинку. Вибач за почирк.
В. Усі Міщенки схожі: і балакун Данило Міщенко – Міщенков, і його син Михайло – Мішель – Мішка, і онук- вусань, і, нарешті, праправнук Валентин... У всіх немовби подвійна душа. Усі хвалькуваті, брехливі, ненадійні.
Г. Терплять мене, зарази: думають, що маю ще якісь батечкові боргові розписки, бояться, щоб не дав їм хід.
12. Про кого сказано: "Уже мало не коло самого будинку мусила ховатись у кущі. Біля рогу стояв худенький хлопчик із прив'ялим букетиком польових квітів. Знудьговано колупав носком святкового босоніжка пилюку й раз по раз діловито поглядав то на руку, де в людей буває годинник і де в нього нічого не було..."
А Софійку та Сашка
Б Вадима та Ірину
В Сніжану та Вадима
- це особлива форма естетичного освоєння свiту, за до якоï кожна
людина збагачує себе духовно.
Особисто я, вивчаючи лiтературу, розширила уявлення про стародавнi епохи.
Лiтература навчила мене мрiяти, переживати разом iз персонажами творiв, збагатила
мою мову, адже мова творiв i усноï народноï творчостi, i
украïнських письменникiв
- це зразок, це мовленнєвий орiєнтир.
Украïнський народ має велику культуру i славну iсторiю. Твори
украïнськоï лiтератури допомагають заглибитись у iсторiю нашоï
культури, збагнути, як i чим жив наш народ у рiзнi часи i епохи. Зрозумiти душу
народу, його внутрiшню велич i красу, безмежну любов до Украïни до
поетичнi твори.
У восьмому класi ми вивчали лiричнi пiснi, у яких
- любов, терпiння, переживання, вiчне почуття кохання. Поетичне слово Тараса
Шевченка, Iвана Франка, Лесi Украïнки розкриває високi моральнi цiнностi
нашого народу: чеснiсть, незламнiсть, вiдданiсть. Я була вражена майстернiстю
Лесi Украïнки i з великим задоволенням прочитала поему "Давня казка". Поема
до зрозумiти працю поета, зазирнути у майстерню письменника. Я зрозумiла:
щоб народ знав i пам'ятав твори, автор має намагатися, щоб його слово було, як
"пiсня i дзвiнким, i гучним", щоб "розходилось свiтом стоголосою луною".
Коли боцман повернувся, перед самісіньким його носом на палубу виплигнула Машка. В зубах вона тримала коробку шоколаду.
Боцман погнався за мавпою. Звіреня легко, мов пташка, метнулось по пароплаву. Матроси з голосним сміхом і свистом поспішили боцману на до Проворна Машка не давалась до рук. Вона плигала, ховалась, стрибала. Галас і метушня знялись на палубі.
Розохочені несподіваною розвагою, матроси не шкодували ніг.
— Половину шоколаду тому, хто відбере коробку,— крикнув боцман, наздоганяючи хвостатого злочинця.
Та ось мавпа випустила коробку, а сама метнулась на щоглу. Радісно боцман схопив коробку й одкрив її. Матроси заглянули туди й зареготали. Коробка була пррожня. Машка ж сиділа на щоглі, доїдала шоколад і пищала від задоволення.