1. Для чого івчанн кожної ночі ставили варто бях обох ворг села? Бупи вони окого й тому були оберемушободись помсти 2 Чому тарин шукав у степу Павлуся?
3. Хто прятув Павлуся після втен із захопленого татарами села?
4. Хотя з казоків вправно володів арканом
5. Як сталися козаки до своїх товаришів, які загинули?
6. Як влута були в Павлус, коли вонася разом з казакми в степу?
7. Що зробни брань Ст Судак, будучив полоні?
8. Чому серед бранша не було Гошн?
9. Чому повлуся пишов на пойски Ганни сам?
Поуки сестри 10. Де ночевав повлуся воремя Поямкив сестри 11 як татари оглядели павлуся перед тим як купить в харзаци12. Які слова Павлуся звернений до Карима СТОВ пророче мі
14 Якир подарок привёз сулеман ефініді сину Мустафу
15 від чого застерігав Остап Швидкій Павлуся
Відповідь:
1. Для чого івці кожної ночі ставили варто бях обох ворг села?? ( Бупи вони окого й тому були оберемушободись помсти (у творі А.Чайковського "За сестрою" івчани "кожну ніч ставили чергою вартових при обох воротах, щоб їх ворог не напав зненацька".)
2 Чому тарин шукав у степу Павлуся? бо знав, що у сідлі, яке було на коні, на якому втік Павлусь, заховані "червінці!.. о! і таляри... ")
3. Хто прятув Павлуся після втен із захопленого татарами села? не знаю що таке "прятув", якщо в сенсі того, хто ховав Павлуся, то ніхто, якщо в сенсі того, хто допоміг хлопцеві і доглядав його, то - козак Семен Непорадний, який випадково знайшов хлопця в степу
4. Хотя з казоків вправно володів арканом - практично всі козаки, але майстром з кидання арканом був Семен Непорадний. "Непорадний був мистець орудувати арканом".
5. Як сталися козаки до своїх товаришів, які загинули? З повагою. Вони щиро сумували за загиблими товаришами. Ось як описано у творі поховання "Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву і тепер почали складати їх на дно ями так обережно, як мати вкладає скупану дитину в колиску. Голови покривали червоною китайкою. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки засипати землю. Кожний козак вкинув бодай грудку землі".
6. Як влута??? були в Павлус, коли вонася разом з казакми в степу? Уточніть питання
7. Що зробни брань Ст Судак, будучив полоні? Я так розумію, що питання про те, що робив Степан Судак, поки був в полоні ? Степан намагався звільнитися і втекти, тому йому вдалося розплутати мотузки на руках. "Степан обернувся боком, відтак горі спиною і, ніби то жуючи паляницю, почав зубами розмотувати мотуза. На його радість вузол попускав щораз більше. Степан оглядався на вартового й розмотував зубами вузол. Вкінці почув свої руки свобідними. Не рухаючися з землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуза. Ніж пішов по руках, а вартовий татарин і не догадувався нічого".
8. Чому серед бранша не було Гошн? Тому що її татари з малими дітьми і молодими дівчатами погнали в Крим раніше. "— Нема її, синочку! — обізвалась одна молодиця. — Ще вчора забрали татари всіх дівчат і малих хлопців і поїхали наперед".
9. Чому повлуся пишов на пойски Ганни сам? Тому що його брат Петро і батько Степан не вірили в те, що зможуть знайти і визволити Ганну з полону в Криму, розуміючи, що хіба що самі сам загинуть.
10. Де ночевав повлуся воремя Пояскив сестри - в печері біля річки.
11 як татари оглядели павлуся перед тим як купить в харзаци - "Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі".
12. Які слова Павлуся звернений до Карима СтОВ пророче мі - Хлопець в гніві крикнув вслід Кариму "Продав ти мене, Юдо. Бог тебе напевно покарає!. Ці слова справдилися, тому що того ж дня до вечора натрапив в степу на козаків Недолі і Непорадний впізнав коня Павлуся. Козаки запідозрили лихе, а тому почали допитуватись в Карима про долю Павлуся. Тут харциза впізнав татарин, що примкнув до козаків. Він сказав хлопцям, що це відомий розбишака. Козаки на своєму суді вирішили скарати харциза на смерть і Кариму відрізали голову.
13
14. Якир подарок привёз сулеман ефініді сину Мустафу - Сулейман-ефенді привіз на подарунок своєму синові Павлуся.
15 від чого застерігав Остап Швидкій Павлуся - Остап Швидкий навчав Павлуся, що в розмові з татарами "...не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись..., показувати покірного...", а ще попереджав, щоб хлопець не втікав, бо "...тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові". А якщо вже надумає втікати. то вибрати для цього вдалий час: "... Тут можуть леда день набігти запорожці! От такої хвилини всі християнські бранці ждуть, як . Тоді пора втікати..."
Пояснення: