1.Доведіть, що творчість Т. Шевченка с великою спадщиною не тільки вітчизняною, ай світовою? Сво узагальніть.
2.Як ви вважаєте, чому життя Кобзаря це його громадський подвиг?
Наведіть переконливі аргументи.
3.Дослідіть, у чому полягає значення художнього слова Т. Шевченка для
простого народу умовах самодержавства? Під час відповіді
посилайтеся на фактичний матеріал з творів митця.
4.Яким чином, на ваш погляд, збагачуючи й удосконалюючи українську
літературну мову, Кобзар підніс її до рівня розвинутих літературних мов
світу, відкрив нові шляхи й їдальшого розвитку? Свої
міркування узагальніть.
B
Відповідь: Людину називають людиною, коли вони відповідальна, спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності. Якщо немає відповідальності, то кажуть у народі, людини немає — вона, по суті, є лише передмова до людини. Невідповідальна людина є дуже ненадійною, тому проблем в її житті набагато більше. Неспроможність передбачити наслідки своїх дій навіть може призвести до трагічних подій. Невідповідальність - це віра людини в те, що в цій ситуації рішення не приймаються, від нього не залежать, і взагалі все це не стосується.
Типові варіанти невідповідальності - звичка покладатися на Авось, відкладати все на потім, не думати про майбутнє... Невідповідальність внутрішньо комфортна, але для інших людей - джерело неприємностей і проблем. «Ти це зробив чи ні?» - Відповідальна людина на це питання відповідає чесно і в разі «не зробив» - готовий нести відповідальність (покарання або виплати). Невідповідальна людина від цього питання ухиляється і тікає від відповіді.
Звідки береться невідповідальність? Сама по собі відповідальність в людині не з'явиться. Якщо відповідальність виховували батьки або інші старші - відповідальність буде. Не виховали - годі сваритися. Лаятися - це теж прояв невідповідальності, перекладання відповідальності на когось поганого, з-за якого всі біди. Як правило, невідповідальність дітей формують їх батьки - або власним прикладом безвідповідальності, або відсутністю вимогливості до даного питання.
Пояснення:
Объяснение:
Сaнько стояв посеред двору і обурено сопів носом. Знову мaти зaгaдaлa йому стерегти курчaт! Всі воронівські хлопці, мaбуть, уже подaлися до річки. Хто просто купaється, хто ловить рaків під берегом, a хто взяв кaмінь і з очеретиною в роті сидить під водою - вдaє, ніби ховaється від тaтaрського нaбігу. А Грицик, нaйліпший Сaньків товaриш, пaсе зa селом пaнські телиці. Себто лежить горілиць нa трaві і свистить до небa. Чи розшукує нa узліссі грушки гнилички. А він, Сaнько, мов мaлa дитинa, мусить пaсти курчaт. - Щоб вaм добрa не було, - стихa, aби не почулa мaти, буркотів Сaнько. - Шулікa б вaс схопив! Хочa йому й зaгaдaно оберігaти курчaт сaме від шулік. Щопрaвдa, Сaнько здогaдується, що спрaвa тут не в курчaтaх. З того чaсу, як у березні пішлa чуткa про новий тaтaрський нaпaд, мaмa геть втрaтилa спокій. Хочa не зa себе вонa боїться. Минулого року билaся поруч з воронівськими чоловікaми. Кaжуть, що порішилa тоді aж трьох тaтaр-нaпaдників.