1. Головна проблема оповідання “Білий кінь Шептало”
А особистості й натовпу; Б перебування коня в табуні;
В відчай Шептала після удару конюха;
Г бажання Шептала залишатися сірим.
2. Що своїм “приземленим розумом” розумів Степан?
А коні не люблють Шептала; Б кінь сподівається на його добрість;
В тимчасовість влади над конем; Г Шептало покірний і працювитий.
3. Інстинкт підказував Шепталові, що
А коні дуже обмежені; Б він пожене ще табун до водопою
В рано чи пізно люди зломлять його; Г проти вітру не побіжиш
4. Шептало, на його думку,
А став вільним; Б зумів прикинутися, і люди повірили;
В міг виконувати ту роботу, яку любив; Г завжди мав смачну конюшину.
5. Що відчував кінь, коли зі звичною покірністю ступив за хлопчиком?
А краще тягти, не очікуючи на батіг; Б що він був звичайним конем;
В полонений страхом, забуває всі недавні думки;
Г як ніколи раніше, відчув свою неволю.
6. У спогадах про минуле Шептало відчував:
А п’янкий дух забутої волі; Б страх перед майбутнім;
В його повільно засмоктував відчай; Г байдужість.
7. Коли Степан зненацька вдарив коня, той
А покірно зносить удар; Б відчуває прощення до Степана;
В з несподіванки підкидає ноги й спотикається;
Г відірвався й утік.
8. Мати Шептала працювала у;
А селян, обробляла землю; Б фермера
В цирку; Г лісника.
9. Стукіт копит коня порівнюється у творі із
А рухом поїзда; Б звуком дятла;
В гуркотом на небі; Гмузичним тактом.
10. Кінь утік до річки, бо
А йому запахло дитинством; Б відчув п’янкий дух забутої волі;
В його пройняв відчай; Г хотів стати білим конем.
11. У водяному дзеркалі річки Шептало побачив
А що він брудний сірий кінь; Б себе й зорі, що відбилися у воді;
В свою чисту прекрасну білизну; Г що він великий і сильний.
12. Образ Шептала символізує
А роздвоєння особистості, деформація її в умовах хворого суспільства;
Б збереження природи;
В ставлення людини до виконання своїх обов’язків;
Г зображення думок, настроїв, викликаних життєвими обставинами.
Ніна Бічуя видатна українська письменниця. Вона написала багато творів для дітей. Один з них "Шпага Славка Беркути". Мені дуже сподобався цей твір. Мабуть, тому що там описується життя звичайних дітей та звичайних учнів школи. Те, як вони підтримували один одного, те, чим вони займалися, окрім уроків.
Найбільше, у цьому творі, мені сподобалось, як учні 7-Б намагались до Славкові. Як вони пішли до міліції, щоб переконати жінку, що там працює. І як їм це вдалось, вони вмовили її прийти на суд. І саме це стало вирішальним для Славка.
Ось ця "інтрига", неочікуваний поворот сюжету, повісті, це й сподобалось мені найбільше.
Все що змогла придумати, сподіваюсь до
IV
Прочани їхали вузькими провулками Подолу. їм перегородили дорогу міщани, що святкували народження сина у Тараса Сурмача. Стали наполягати, щоб подорожні з ними випили — ті не хотіли, слово за слово, і спалахнула сварка. Міщани, мовляв, власним коштом будують укріплення, платять податки, а кармазини (реєстрові козаки) тільки в дорогому одязі роз’їжджають, п’ють та гуляють. Нарешті панотця пропустили, а він тяжко задумався й зрозумів, що тут не обійшлося без намовлянь Іванця Брюховецького. Черевань, прагнучи розважити старого Шрама, сказав, щоб той так не переймався, адже в них є і хліб, і до хліба. Шрам розгнівався й назвав його Барабашем. Черевань дуже образився, потім сказав, що готовий хоч куди йти разом зі Шрамом боротися.