1.Головного героя твору «Сіроманець» звати:
А) Сашко
Б) Олесь
В) Федько
Г) Андрійко
2.Не порозумілися на уроці учень та його вчителька у творі:
А «Осінь-маляр із палітрою пишною…» М. Рильський
Б «Сіроманець» М. Вінграновський
В «Дивак» Гр. Тютюнника
Г «Лось» Є. Гуцала
3. Федько-Тойкало, герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», ударив Олеся тому, що той:
А відмовився з дітьми ламати молодий лід;
Б не хотів показувати гніздо ремеза;
В не поділився сніданком
Г розповів учительці про поведінку хлопців
4. «Дивак» за жанром -:
А) казка
Б) повість
В) легенда
Г) оповідання
5. Головний герой твору «Дивак»:
А) Сашко
Б) Олесь
В) Андрійко
Г) Федько
6. Сіроманець за жанром:
А) оповідання
Б) легенда
В) повість
Г) казка
7. Повчав свого внука, як правильно, на його думку, жити, персонаж твору:
А) «Лось» Є. Гуцала
Б) «Осінь-маляр із палітрою пишною…» М. Рильський
В) «Дивак» Гр. Тютюнника
Г) «Сіроманець» М. Вінграновський
8. Чому Олесь, герой оповідання Григора Тютюнника «Дивак», гірко плакав, бо:
А) його вдарив Федько
Б) вчителька малювання поставила йому «двійку»
В) щука з’їла пліточку
Г) діти не хотіли з ним гратися
9. Висловлювання з оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» «Він ще малий, головою дістає ледь до клямки. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ» - це:
А) художній опис
Б) пейзаж
В) портрет
Г) сюжет
10. Напружений епізод у стосунках між дядьком і племінником зображено у творі:
А) «Лось» Є. Гуцала
Б) «Чарівники» Є. Гуцала
В) «Дивак» Гр. Тютюнника
Г) «Сіроманець» М. Вінграновський

Моим любимым героем я вляеться Тарас бульба ба был патриотом, его мужество особо
проявляется тогда, когда
он честно сражается в битве под Дубно,
погибает на костре. И своих сыновей Тарас учит следовать
его примеру.

На протяжении всей повести Н. В. Гоголь показывает, как
закаляется
дух Тараса Бульбы. Особенно после казни его сына – Остапа
Тарас Бульба не
представляет свою жизнь без борьбы. Наряду с высокими целями Гоголь
показывает
всю жестокость его характера: «… даже самим
козакам казалось чрезмерною
его беспощадная
свирепость и жестокость. Только огонь да виселицу определяла седая
голова его,
и совет его в войсковом совете дышал только одним
истреблением» .

Даже последние
минуты жизни Тарас Бульба не переставал
бороться за свободу Украины и украинцам, которые
отстреливались от
ляхов.
 Тарас Бульба в
повести Н. В. Гоголя близок к народному
представлению о героическом, богатырском характере.

«На печі» (Українська патріотична дума) (1898р.) Тема : висміювання псевдопатріотів, котрі, перебуваючи осторонь політичного і суспільного життя, на словах декларують свою любов до Батьківщини, не зробивши задля неї нічого корисного.«Не вмре поезія» Тема: розповідь про призначення поезії в житті людини, показ сили поетичного слова, яка здатна торкатися найпотаємніших струн людської душі, будити в ній приспані почуття, нагадувати, що ти — Людина, і спонукати до дії задля здійснення поставлених цілей.Ідея: уславлення великої сили і безсмертя поезії, що є натхненницею духовності людини на землі ; утвердження думки, що праця поета – поетична творчість - найнеобхідніша, що жити їй, допоки існує земля, «поки природи глас людина серцем слуха...», бо душа потребуватиме чогось вищого і небуденного, а поезія пробуджуватиме забуті мрії і сподівання.Вид лірики: громадянська Віршовий розмір: шестистопний ямб Римування: перехресне Художні засоби вірша: Метафора: «не вмре поезія», «не згине творчість духа», «душа бажає», «викличе в душі», «віщі голоси … промовлять», «наберуть … сили», «поезія … радощів додасть». Епітети: «клопоти крамарські», «з меж вузьких», «людськість ціла», «вищого бажання», « забутих мрій», «нової сили», «останняя могила». Повтори: «не вмре поезія», «поки», «на землі», «в серці», «серцем», «серця». Жанр Громадянська лірика.Ідея : заклик до активного суспільно- політичного життя, утвердження необхідності допомагати своїй Вітчизні і рідному народові не словом,а ділом.