1.Хто назвав Валентина Чемериса «добрим вигадьком і штукарем»? а) С.Олійник; б) Остап Вишня; в) П.Глазовий; г) Є.Дудар.
2.Хто у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» мав прізвисько Жучок?
а) Федько Котигорошко; б) Петро Білий;
в) Вітька Горобець; г) Галька Козачок.
3. Флегматичним у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»
В. Чемериса є
а) Галя; б) Вітька; в) Федько; г)Г Петро.
4. До співів потрібна гітара, сомбреро і
а) гарна пісня; б) хороша мелодія; в) красива природа; г)місячна ніч.
5. Сватання до Галі Козачок у сюжеті повісті В. Чемериса є
а) експозицією; б) зав’язкою; в) кульмінацією; г) розв’язкою.
6. Через дуель Вітьку з повісті В. Чемериса
а) заарештували; б) вигнали зі школи; в) покарали батьки; г) образила дівчина.
7. Вітька з повісті В. Чемериса назвав Галю «зміюкою лукавою» , коли вона
а) розповіла всім дівчатам, що він у неї закохався;
б) прогулювалася з Петром;
в) відверто посміялася з хлопця;
г) підкупила його секунданта Федька халвою.
8. «Вітька Горобець в одну секунду злетів на сьоме небо й затанцював там від радощів», бо Галя
а) назвала його справжнім мужчиною; б) попросила натягати діжечку води; в) попросила нарубати дров; г) назвала його Вітюньчиком.
9. Соломія Кіндратівна – мама
а) Федька; б) Вітьки; в) Галі; г) Петра.

10. Вітька видряпав на корі дерева «Вітька+Галя» для
а) історії; б) щоб бути разом; в) на щастя; г) щоб здивувати односельчан.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (2б)
11. Оберіть правильне твердження:
а) Федько розповів про козака Данила, якого за довгий і гострий, наче дзьоб, ніс назвали Чаплею;
б) Вітька пропонує викликати Петра Білого на дуель;
в) Міліціонер Причепа любить повторювати фразу «на даному етапі» ;
г) Враження від поцілунку лицаря-визволителя і принцеси, героїв фільму, було зіпсоване тому, що будильник у Вітьковій кишені невчасно задеренчав;
д) Федько запропонував Вітькові піднести Гальці дарунка, щоб укріпити любов.
е) Під час сватання Галька називала себе куницею.

Тема: вражаюча розповідь про те, як п’ятнадцятирічний Павлусь, зумівши подолати усі перешкоди, врятував свою сестру Ганнусю з поневолення після підступного нападу татар на рідне село.

Основна думка:

• уславлення мужності та звитяги козаків («справді лицарський народ ті козаки»);

• захоплення лицарськими рисами Павлуся («славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!»);

• засудження хитрості, підступності та жорстокості татар і українців-зрадників («ах, ви, чортові сини! Колись я з вами ще стрінуся», «ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара»).

Проблемні питання: добро і зло, батьки і діти, вірність і зрада, чесність та підлість, доброта і жорстокість, віра та зневіра, життя і смерть.

Рід літератури: епос.

Жанр: героїко-романтична повість.

Рік написання: 1907

Композиція твору.

Експозиція: розповідь про історію села вка та козацьку родину Судаків.

Зав’язка: напад на село татар.

Розвиток дії: від рук ворогів загинули дід Андрій та матір Параска, а сестра Ганнуся та батько Степан стали татарськими бранцями, порятунок Павлуся та його зустріч з козаками та братом Петром, козаки нападають на татарський кіш і рятують частину вчан, Семен Непорадний арканить татарського ватажка Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, зустріч батька зі синами, Павлусь відправляється на пошуки сестри, харциз Карий (Карим) продає хлопця татарам-крамарям, татарин-крамар Сулейман дарує хлопця слугою своєму синові Мустафі, який не злюбив вірного своїй вірі та непокірного Павлуся, хлопця чекає суворе покарання за невдалу втечу, щаслива поява мурзи рятує хлопця, він має план порятунку сестри.

Кульмінація: очікування приїзду сестри та щаслива зустріч.

Розв'язка: Девлет-Гірей знаходить Ганнусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Гірей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля.

Головним героєм твору є Захар Беркут, в образі якого найповніше втілено народну мудрість, відданість загальній справі, патріотизм тухольців.

І. Франко устами свого героя Захара Беркута проголошував одвічні мрії нашого багатостраждального народу. "Щаслив, кому судилося жити в ті дні! Се будуть гарні дні, дні відродження народного!"

І справді, саме в наш час по-справжньому розквітла, відродилась Україна — вільна, суверенна, незалежна держава. І саме нам і нашим сучасникам судилося відновити її.

"Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив Захар Беркут, а бодай у досвітках тої щасливої доби", — писав І. Франко. Саме так, нам, громадянам незалежної України, випало на долю жити в цій щасливій порі. І хоч економічний стан нашої України зараз ще не досягнув належного світового рівня, але головне те, що Україна вільна, незалежна, визнана іншими державами й народами. А подбати про те, щоб вона процвітала, — то вже наше завдання. І ми повинні все зробити для того, щоб життя в нашій країні розквітло, щоб жила наша прекрасна мова, відроджувалася наша самобутня культура не указами, а серцем і бажанням людей. І я вірю в те, що наша Україна незабаром стане могутньою, процвітаючою державою, подолавши економічну кризу, буде визнаною у світі як одна з найбільш великих і економічно розвинених країн. Зараз ми бачимо, які прекрасні сходи дає в наші дні те насіння, що його разом з іншими сіяв і Великий Каменяр. Доба відродження України, нації, держави нарешті прийшла!

Объяснение: