1. Хто з вивчених письменників народився в селі Лазірках на Полтавщині? а) Володимир Підпалий;

б) Володимир Сосюра;

в) Василь Голобородько;

г) Леся Українка.

2. Хто з вивчених письменників є автором поезії «Наша мова»?

а) Тарас Шевченко;

б) Василь Голобородько;

в) Володимир Підпалий;

г) Володимир Сосюра.

3. До якого різновиду лірики належить поезія Володимира Сосюри «Осінь»?

а) до інтимної;

б) до пейзажної;

в) до патріотичної;

г) до громадянської.

4. Хто з поетів у своєму вірші «Любіть Україну» стверджував «Всім серцем любіть Україну свою, – І вічні ми будемо з нею»?

а) Василь Голобородько;

б) Володимир Підпалий;

в) Володимир Сосюра

г) Іван Франко.

5. Етюд – це…

6. Ліричний герой якого з віршів Василя Голобородька закликає «Співаймо пісні про кохання…»?

а) «…Бачиш: між трав зелених…»;

б) «Теплі слова»;

в) «Зимовий етюд»;

г) «Матері».

Завдання з вибором трьох правильних відповідей.

7. Позначте рядки, у яких записані назви віршів Володимира Підпалого:

а) «Наша мова»;

б) «Матері»;

в) «Зимовий етюд»;

г) «Васильки»;

ґ) «Солов’їні далі»;

д) «…Бачиш: між трав зелених…».

8. Позначте рядки з поезії Володимира Сосюри «Васильки»:

а) «Одсіяють роки, мов хмарки над нами…»;

б) «По садах пустинних їде гордовито…»;

в) «В’яне все навколо, де пройдуть копита…»;

г) «Так же буде поле, як тепер, синіти…»;

ґ) «Скрізь якась покора в тишині розлита…»;

д) «…і ось так же в полі будуть двоє йти…».

9. Позначте рядки, які описують, у чому виявляється образ України в поезії Володимира Сосюри «Любіть Україну».

а) у повстанській пісні;

б) у квітці й пташині;

в) у книгах письменників;

г) у хмарах пурпурових;

ґ) у наукових працях;

д) у хвилях Дніпра.

Завдання на встановлення відповідності.

10. Установіть відповідність між художніми засобами, стилістичними прийомами й прикладами:

а) «Вечір, мов казка, над Україною…»;

б) «…уплетена дорога, що веде до батьківської хати,

уплетена хата, що видніється на горі…»;

в) «В далечінь холодну без жалю за літом

синьоока осінь їде навмання».

1. Епітет.

2. Порівняння.

3. Анафора.

11.ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка зошита (100-150 слів).Прокоментуйте рядки з вірша

…Бачиш:

між трав зелених,

як грудочки,

пташата…

Станьмо ось тут навшпиньки

спокій їх берегти.

...
Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
Василь Сухомлинський
​

  Твір на тему "Діла добрих оновляться, діла злих загинуть":

  Тарас Грирович Шевченко - справжній мудрець, пророк української літератури. У своїх творах він оспівував незалежність, духовну свободу, щирість. Часто у текстах Кобзар звертався до біблійних мотивів. Тарас Григорович такими словами у творі "Давидові псалми" проголошував віру в Божий закон: "Діла добрих оновляться, діла злих загинуть".

  Творчість Шевченка надзвичайно широка та різнобічна. Проте єднає її щира любов до рідної землі, українського народу, за щастя якого він молився неустанно. Ми, нащадки Кобзаря, повинні прислухатись до його порад: творити добро, передавати надбання у спадок, розвиватися духовно та постійно рости.

Людині понад дане велике чудо – уміння говорити. Наше мовлення – це відбиття наших думок, учинків, поглядів, переконань, нашого духовного миру. Без великого дарунка мовлення людина втратила б більшу частину самого себе. За до слова ми можемо відстоювати власну думку, переконувати, сперечатися. За до слів ми можемо повідати іншим людям свої самі потаєні думки. Безцінність людського мовлення відбита в численних мудрих висловленнях, прислів’ях, приказках різних країн і культур. «Живе слово вчить», – говорить антична мудрість. «Ніщо так не підбадьорює людину, як добре слово», – затверджували древні індійці. «Хто не соромиться сказати, той і зробити не постидится», – говориться в абхазькому прислів’ї. Чимало вчених, мислителів, філософів, письменників звеличували значення слова. «Слово – тінь справи», – утвер-ждалдемокрит. «Слово є образ справи», – підтверджував Солок. «Мовлення – тіні вчинків», – погоджувався з ними Б. Грасиан. «Опануй справою, слова найдуться», – вторив Катон. «Слово є вчинок», – підсумовував Л. Н. Толстой. Але чи завжди людина використає слово в благо – собі й іншим? На жаль, життя переконує нас вобратном. Якщо ми звернемося до древніх книг, прочитаємо виречення древніх мудреців, то побачимо, що в старі часи слову приділялася значна роль у житті людини. Жоден поважаючий себе людина не посмітила б сказати необдумане слово, кинути фразу на вітер. Древні люди завжди ретельно продумували все, що вони говорять, – для того, щоб кожне слово досягло мети й зробило саме той вплив, що у нього закладене. А що ж зараз? Ми граємо словами, як повітряними кульками. Ми вимовляємо цілі мовлення, які насправді – лише порожнє коливання повітря. Ми використаємо слова для того, щоб болючіше скривдити, образити, принизити іншої людини. І дуже рідко, на жаль, ми використаємо мовлення для вираження теперішніх почуттів