1. Художній образ у літературі – це те, що створюється за до
а) слова;
б) міміки і жестів;
в) живопису;
г) музики.
2. Центром художнього твору є:
а) пейзаж;
б) опис інтер’єру;
в) людина;
г) історична подія.
3. Починаючи аналіз художнього твору, у першу чергу необхідно
з’ясувати його:
а) ідейну спрямованість;
б) композицію;
в) проблематику;
г) історію створення.
4. Який художній засіб застосовано в назві пісні “Зажурилась Україна?”
а) метафору;
б) епітет;
в) порівняння;
г) гіперболу.
5. Від якого ворога захищали козаки Україну?
(пісня “Зажурилась Україна”)
а) татар;
б) турків;
в) половців;
г) ляхів.
6. На кого кричав Сірко (пісня “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”)?
а) полонених татар;
б) своїх козаченьків;
в) зрадників рідного краю;
г) свого джуру.

7. Козаки із Січі вилітали, наче (пісня “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”):
а) орли;
б) соколи;
в) куріпки;
г) ворони.

8. Кінь у Морозенка був (пісня “Ой Морозе, Морозенку”):
а) сивий;
б) молодий;
в) мудрий;
г) навчений.

9. Що трапилося з Морозенком після бою (пісня “Ой Морозе, Морозенку”)?
а) отримав поранення у голову;
б) пропав безвісти;
в) його замучили татари;
г) був зарізаний зрадником.
10. Рідне місто Залізняка (пісня “Максим козак Залізняк”)?
а) Умань;
б) Жаботин;
в) Київ;
г) Запоріжжя.
11. Імовірний рік народження Марусі Чурай:
а) 1625;
б) 1525;
в) 1725;
г) 1425.
12. Брати “прощенія домагали”, звертаючись до (дума “Буря на Чорному
морі”):
а) Господа;
б) сонця;
в) грому небесного;
г) моря розгніваного.
*** Створити словесний портрет Марусі Чурай.
«Ця дівчина не просто так Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа…»
(5 -7 речень)

Кожен з нас нерідко бачить на вулицях молодих хлопчаків, одягнених в армійську форму. І тоді ми розуміємо: це солдати, це хлопці, які "виконують свій священний обов'язок" — служать Батьківщині, щодня готові стати на її захисттт

Можна по-різному ставитися до факту служіння в армії. Немає, мабуть, такої людини, яка б не чула про страшних "дідів", що нібито знущаються над молодими солдатами, про жорстоких і злих офіцерів, про погане харчування, холодні казарми тощо. А ще слід врахувати, що із цивільного життя цих хлопців два роки викреслюються... Просто жах якийсь, а не армія!

Але на цю справу варто подивитися з іншого боку. Служіння Батьківщині в усі роки і століття вважалося справою благородною, вартою щирої подяки співвітчизників. Ще за часіів Київської Русі чоловіків набирали до війська. Були такі, що вважали військову службу справою свого життя, професією, а відтак усе життя проводили на княжій службі. Були й такі чоловіки, які займалися хліборобством, скотарством, ремісництвом, не маючи бажання ставати княжими дружинниками. Однак у часи лихоліття, коли вороги загрожують рідній країні, піднімались на її захист усі русичі: і професійні військові, і цивільні громадяни. Адже вони розуміли, що захист рідної землі — це обов'язок кожного

Кожен з нас нерідко бачить на вулицях молодих хлопчаків, одягнених в армійську форму. І тоді ми розуміємо: це солдати, це хлопці, які "виконують свій священний обов'язок" — служать Батьківщині, щодня готові стати на її захисстт.

Можна по-різному ставитися до факту служіння в армії. Немає, мабуть, такої людини, яка б не чула про страшних "дідів", що нібито знущаються над молодими солдатами, про жорстоких і злих офіцерів, про погане харчування, холодні казарми тощо. А ще слід врахувати, що із цивільного життя цих хлопців два роки викреслюються... Просто жах якийсь, а не армія!Але на цю справу варто подивитися з іншого боку. Служіння Батьківщині в усі роки і століття вважалося справою благородною, вартою щирої подяки співвітчизників. Ще за часів Київської Русі чоловіків набирали до війська. Були такі, що вважали військову службу справою свого життя, професією, а відтак усе життя проводили на княжій службі. Були й такі чоловіки, які займалися хліборобством, скотарством, ремісництвом, не маючи бажання ставати княжими дружинниками. Однак у часи лихоліття, коли вороги загрожують рідній країні, піднімались на її захист усі русичі: і професійні військові, і цивільні громадяни. Адже вони розуміли, що захист рідної землі — це обов'язок кожного