1 метафора а « Він був сином мужика – і став володарем
в царстві слова»
2 епітет б « дзвінка тиша, веселе горе, гарячий сніг»
3 літота в « Я дуже сміливий: я не боюся нікого слабого;
За правду битися готов я до загину з-за тину»
4 оксиморон г «Ой повіяв вітер буйнесенький»
5 анафора ґ « Гомоніла Україна,
довго гомоніла»
6 інверсія д « Йде весна запашна
Квітами – перлами закосичена»
7 антитеза е « Усе міняється, оновлюється, рветься,
усе в нові на світі форми переходить»
8 синекдоха є «Хрипкий далекий пароплав
Сигарету закурив…»
9 метонімія ж « Ось зажди – почекай – брунька зеленню стане
І поманить – покличе, наче помах руки»
10 тавтологія з « Пливе човен води повен
Та накритий листом.
Не хвалися, дівчинонько,
Червоним намистом.»
11 парадокс и «Його хата на курячій ніжці стоїть над водою у балці»
12 паралелізм і « Не заробив ні копійки»
Але це біль чи злочин?
Скажу всю правду, ми тепер одні.
Кому з нас гірше? Я одводжу очі,
а ти у вічі дивишся мені.
Я мучуся. Я сам собі шуліка.
Є щось в мені так наче не моє.
Немов живе в мені два чоловіка,
і хтось когось в мені не впізнає.
І що найтяжче: мука ж моя марна,
бо зрада – діло темне і брудне.
А ти – це ти.
Ти і в стражданні гарна.
Ти можеш навіть ть мене.
Або сказати: що хотів, те й маєш.
Мене вже, віриш, кидає вві сні.
Тобі то добре, ти цього не знаєш.
У тебе й мука піде у пісні.
Тобі дано і вірити, й кохати.
А що мені? Які такі куші?!
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше – жить на дві душі!
Відступник я. Нікчемний я і ниций.
Але ти любиш і тому прости.
Життя – така велика ковзаниця.
Кому вдалось, не падавши, пройти?